За оцінками Всесвітньої алергічної організації (WAO), поширеність алергії у популяції в цілому коливається від 10 до 40%. Зокрема, на алергічний риніт страждає від 10 до 30% усіх дорослих та до 40% дітей.
Більше 150 млн європейців потерпають від хронічних алергічних захворювань, при цьому прогнозується, що до 2025 р. на них страждатиме половина всього населення ЄС. За підрахунками ВООЗ, на бронхіальну астму хворіють 300 млн людей, і за сучасних тенденцій їхня кількість до 2025 р. становитиме 400 млн.
Враховуючи досить складну ситуацію із алергічними захворюваннями, актуальності набуває питання: чи існує в осіб з алергією підвищений ризик розвитку коронавірусної хвороби COVID-19?
Є думка, що вплив пилку на організм зменшує противірусну інтерферонову відповідь, що, своєю чергою, робить різні інфекції більш небезпечними. Міжнародна група дослідників вирішила перевірити, чи може пилок вплинути на вразливість людей до коронавірусу SARS-CoV-2. Згідно з гіпотезою, чим більше пилку від квітучих рослин навесні переноситься повітрям, тим більшою буде кількість нових випадків інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.
Вчені проаналізували дані щодо захворюваності на SARS-CoV-2, рівень пилку і вплив погодних умов, які було отримано в 130 пунктах спостереження у 31 країні на п’яти континентах. Вони враховували щільність населення у кожній досліджуваній області, а також ефекти від різних заходів із соціальної ізоляції.
Виявилося, що пилок рослин, який переноситься повітрям, іноді в поєднанні з вологістю і температурою підвищує частоту інфікування на 44%. За відсутності карантину підвищення концентрації пилку на сто часток на кубічний метр частота захворюваності зростає на 4%. Також було встановлено, що заходи соціальної ізоляції зменшують цей показник удвічі [1].
Деякі з алергічних захворювань розглядають не тільки як чинник ризику серйозних ускладнень, також вони можуть супроводжуватится такими симптомами, як кашель і чхання, що виявляють за даними диференціальної діагностики з COVID-19 [2].
Варто зауважити, що симптоми, які характеризують наявність алергічної реакції до пилку, відповідають часу цвітіння певних рослин. Якщо людина має алергію на пилок дерев, то відповідні симптоми (чхання, свербіж, сльозотеча, перхота, кашель) можуть проявлятися тільки під час цвітіння цих дерев. Якщо алергія виникає вперше, то пацієнту і лікарю може бути важко відрізнити її від гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), тому діагностику має проводити алерголог.
Якщо, наприклад, на вулиці гарна погода, світить сонце, розігрався вітер, то відповідно у цей час і симптоми алергії будуть вираженішими через більш високу концентрацію пилку в повітрі. Якщо пройшов дощ, похмуро, пилок прибило до землі, то й симптоматичних проявів алергії поменшає.
Потрібно звернути увагу, в який саме час доби проявляються симптоми. Через алергію на пилок рослин симптоми будуть більш виражені у першій половині дня і під час перебування на вулиці. Натомість ознаки ГРВІ однаково турбуватимуть як удень, так і вночі.
Якщо є підвищення температури тіла, ломота в суглобах, слабкість, пітливість, порушена працездатність, то швидше за все це ознаки ГРВІ.
Сьогодні існують суперечливі докази зв’язку між алергічними захворюваннями та ризиком несприятливих клінічних наслідків COVID-19. У той же час у пацієнтів з важким перебігом брохіальної астми/алергічним захворюванням, які потребують призначення системних кортикостероїдів або імунодепресантів, може зростати ризик більш важкого клінічного перебігу цього інфекційного захворювання.
Пацієнтам зі встановленим алергічним захворюванням (брохіальна астма, риніт, атопічний дерматит або хронічна кропив’янка) рекомендовано продовжувати звичне лікування (підтримувальну терапію) та бути у добре контрольованому статусі. Хворим, які приймали біопрепарати та застосовували засоби алергенної імунотерапії, також доцільно продовжувати лікування, мінімізуючи відвідування лікарні та очні візити [3].
Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук
Література
Джерело: https://fp.com.ua/