30 вересня на сайті «Економічна правда» вийшли одразу два резонансні матеріали, присвячені стану фармацевтичного ринку та діяльності аптечної мережі «Подорожник». Автори публікацій стверджували, що у більшості аптек мережі нібито були виявлені порушення правил відпуску лікарських засобів, зокрема — що продавцями виступали особи без фармацевтичної освіти. Також ішлося про нібито загрозу втрати ліцензії підприємством.
Ці твердження викликали значний суспільний резонанс, адже мова йде про одну з найбільших аптечних мереж країни, що має понад 1500 аптек і понад 8 тисяч працівників. Саме тому компанія оперативно оприлюднила офіційну заяву, у якій спростувала звинувачення та надала іншу, документально підтверджену позицію.
У відповіді компанії, розміщеній на офіційному сайті, зазначено:
«В акті Держлікслужби, складеному за результатами перевірки, не встановлено факту торгівлі лікарськими засобами особами без фармацевтичної освіти. Ми передали контролюючому органу документи, що підтверджують кваліфікацію наших працівників».
У компанії також наголошують, що перевірка супроводжувалася процедурними порушеннями, які могли вплинути на об’єктивність висновків, і наразі оскаржують результати у встановленому законом порядку.
«Жодних рішень про призупинення чи анулювання ліцензії не ухвалено. Мережа працює у штатному режимі», — підкреслюють у «Подорожнику».
Інформаційні скандали у фармацевтичній галузі завжди мають особливу вагу. Ліки — це не просто товар, а соціально чутливий продукт, від якого залежить здоров’я і життя людей. Тому будь-які повідомлення про можливі порушення у відпуску медикаментів сприймаються суспільством болісно.
З іншого боку, у період, коли країна переживає дефіцит фармацевтичних кадрів, навіть окремі випадки помилок чи організаційних недоліків легко інтерпретуються як системна проблема. Це створює підґрунтя для гучних заголовків, але не завжди сприяє об’єктивному аналізу ситуації.
Питання кадрів у фармацевтичному секторі справді актуальне: відтік фахівців, зростання навантаження на провізорів, труднощі з ліцензуванням молодих спеціалістів — усе це виклики, які стоять не лише перед окремими компаніями, а й перед системою охорони здоров’я загалом. Проте це — системна проблема, яку не можна звужувати до історії однієї мережі.
В Україні все частіше трапляються випадки, коли результати перевірок контролюючих органів використовуються як інформаційний привід для репутаційного тиску на бізнес. Зокрема, коли проміжні висновки або неперевірені твердження з’являються у медіа до завершення процедур оскарження.
Подібні ситуації ставлять питання про етичні стандарти журналістики в чутливих сферах, таких як фармацевтика, де передчасна або некоректна інформація може підірвати довіру до аптек і завдати шкоди пацієнтам, які щодня звертаються туди за допомогою.
Для галузі важливо, щоб суспільна критика ґрунтувалася на фактах, підтверджених документально, а не на припущеннях чи емоційних формулюваннях. І щоб баланс між журналістською свободою та відповідальністю не втрачався навіть у боротьбі за гучні заголовки.
Фахівці фармацевтичного ринку не заперечують важливості перевірок і контролю. Навпаки, якісний державний нагляд — основа довіри до системи. Однак, як підкреслюють експерти, будь-який контроль повинен бути чітко регламентований, послідовний і прозорий, а не вибірковий чи демонстративний.
У протилежному випадку ризикує постраждати не лише бізнес, а й сама система охорони здоров’я — адже фармацевтичні мережі є одним із ключових елементів забезпечення пацієнтів доступними ліками, особливо у віддалених громадах.
Історія з «Подорожником» — не лише про одну компанію. Вона — про те, як важливо сьогодні у фармацевтичній сфері дотримуватися балансу: між контролем і довірою, між журналістським розслідуванням і репутаційною справедливістю, між критикою й об’єктивністю.
Мережа продовжує роботу, перевірка оскаржується, а суспільство — спостерігає. І саме зараз важливо, щоб у цій історії перемогли не гучні заголовки, а факти.
Джерело інформації: АПАУ
.
