

Набряки — один із найпоширеніших симптомів, які люди роками ігнорують. Припухлість обличчя зранку, «важкі» ноги ввечері, сліди від шкарпеток — усе це зазвичай списують на солону їжу, втому або сидячий спосіб життя. Втім, у клінічній практиці набряки нерідко стають першими ознаками серцевої недостатності, порушень функції нирок, гормональних збоїв або патології лімфатичної системи.
Саме тому фармацевт часто опиняється на «першій лінії» — ще до лікаря — і може допомогти людині правильно зреагувати на симптом.
У медицині прийнято розрізняти два основні типи набряків — ситуативні та постійні.
Ситуативні набряки виникають епізодично: після тривалої подорожі, спекотного дня, надлишку солоної їжі або наприкінці менструального циклу. Вони, як правило, зникають протягом доби без медикаментозного втручання та не супроводжуються іншими симптомами.
Натомість постійні набряки — це вже не косметична проблема. Вони зберігаються тривалий час, можуть наростати та часто сигналізують про системні порушення в організмі. Саме ці набряки вимагають уважності та скерування пацієнта до лікаря.
Ключова ознака потенційно небезпечного набряку — раптовість і швидке прогресування. Якщо припухлість з’являється несподівано, наростає, супроводжується задишкою, підвищеною втомлюваністю, змінами сечовиділення або асиметрією, це може свідчити про серйозні порушення.
Особливо насторожує однобічний набряк кінцівки — можливий маркер тромбозу, стану, що потребує невідкладної медичної допомоги. У таких випадках роль фармацевта — не рекомендувати «щось від набряків», а чітко порадити звернутися до лікаря.
Частина набряків дійсно пов’язана зі способом життя. Найбільш значущими факторами залишаються надмірне споживання солі, недостатня фізична активність і порушений водний баланс.
Фахівці радять починати з харчування. Зменшення кількості солі — не формальна рекомендація, а один із найефективніших немедикаментозних кроків. Важливо не лише недосолювати страви під час приготування, а й відмовитися від досолювання їжі на столі та обмежити продукти з прихованою сіллю: маринади, соління, оселедець, промислові соуси.
Не менш важливий водний режим. Парадоксально, але як надлишок, так і дефіцит рідини можуть сприяти затримці води в тканинах. Орієнтація на природний баланс «скільки випив — стільки вивів» допомагає уникнути крайнощів.
Регулярна фізична активність (не менше 150 хвилин на тиждень), харчування за принципом гарвардської тарілки та рухові паузи при тривалому сидінні або стоянні значно знижують ризик ситуативних набряків.
Окремої уваги заслуговує лімфатична система — «невидимий» механізм, що відповідає за відтік рідини та підтримання тканинного балансу. Порушення її роботи призводить до лімфедеми — щільного, хронічного набряку, який не зникає після сну чи відпочинку.
На відміну від звичайних набряків, лімфедема не реагує на зміну питного режиму чи «народні методи». Вона потребує спеціалізованого підходу: компресійної терапії, дозованого фізичного навантаження та нагляду фахівця. Раннє виявлення має вирішальне значення для запобігання ускладненням.
Набряк — це не діагноз, а симптом. Але саме симптоми часто стають першими підказками про проблему, що лише формується. Уміння вчасно звернути увагу на характер набряку, його тривалість та супутні ознаки може відіграти ключову роль у збереженні здоров’я — а іноді й життя пацієнта.
Для фармацевта це ще один приклад того, як уважна консультація та правильна порада можуть мати значно більший вплив, ніж здається на перший погляд.
Джерело: УНН
.