

Україна знову входить у складний опалювальний сезон. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру, у низці регіонів уже з’явилися графіки аварійних відключень. Енергетики попереджають: зима 2025–2026 може стати найважчою за весь час повномасштабної війни. Але поки уряд, обленерго і «Укренерго» тримають баланс у системі, інший, не менш важливий напрям— гуманітарний та енергетичний — тримають аптеки.
Вони стали не лише першою ланкою медичної допомоги, а й буквально — маяками у темряві для тисяч українців.
Відсутність електроенергії для мільйонів українців — це не лише дискомфорт, а й загроза життю. Для людей, які приймають інсулін, гормональні препарати або зберігають ліки, чутливі до температурних коливань, електрика — питання виживання.
Фармацевти це розуміють краще за будь-кого. Саме тому вже під час першої хвилі блекаутів у 2022 році аптечний бізнес одним із перших інвестував у генератори, інвертори, стабілізатори та старлінки. Без будь-яких державних компенсацій.
«Ці інвестиції були не про бізнес, а про відповідальність, — зазначає виконавча директорка мережі “Аптека 9-1-1” Юлія Клименюк. — У перші місяці війни наші аптеки працювали там, де не було навіть зв’язку. Люди приходили не лише за ліками, а щоб передати рідним, що вони живі».
Деякі аптеки у прифронтових районах фактично перетворилися на центри телемедицини. Там, де лікарні були зруйновані, фармацевти допомагали пацієнтам вийти на відеозв’язок із лікарем, зберегти препарати чи навіть отримати базову консультацію.
Під час зимових відключень аптеки стали справжніми пунктами незламності. Завдяки генераторам, павербанкам і альтернативним джерелам енергії вони забезпечували людям не лише доступ до ліків, а й до базових речей — тепла, світла, зв’язку.
Фармацевтка Ольга з Кіровоградщини пригадує:
«Під час минулої зими люди заходили не лише по ліки, а й щоб перевірити новини, зарядити телефон чи просто поговорити. Ми зрозуміли: наша аптека стала місцем довіри, місцем сили».
Деякі історії звучать як сцени з кіно, але вони — частина реальності фармацевтичного фронту. У столиці під час блекауту чоловік приніс у аптеку підігрівач для грудного молока — дитина плакала, бо вдома все розрядилося.
Іншого разу до аптеки забігла дівчина з рушником на голові та феном — її чекало весілля, а електрика зникла по всьому району. Фармацевти дали розетку, а одна з відвідувачок, виявилося, була перукаркою — зробила нареченій укладку просто посеред аптеки.
Так, у момент, коли ворог намагається занурити країну у темряву, аптеки стають просторами людяності.
З точки зору державної безпеки, аптечний сектор став частиною інфраструктури стійкості.
Кожен працюючий генератор — це не просто економічна одиниця, а гарантія безпеки для сотень людей:
✅ це інсулін, який не зіпсується;
✅ це життя пацієнтів із серцевими препаратами;
✅ це можливість для молодої матері нагодувати дитину;
✅ це віра, що навіть у темряві країна функціонує.
На Харківщині одна з аптек понад вісім місяців працювала виключно на генераторі. Паливо возили з відстані у 20 кілометрів, адже жодна АЗС поруч не працювала. Без реклами, без піару — просто робили свою справу.
Фармацевти не афішують свій подвиг. Вони просто вмикають світло, коли інші не можуть. І саме цим світлом — стають точкою опори для громади.
«Поки ворог намагається занурити країну в темряву — ми вмикаємо світло. Не лише в аптеці, а й у серцях людей», — кажуть фармацевти.
Аптечний роздріб, який у мирний час залишався бізнесом, сьогодні став одним із моральних та інфраструктурних хребтів країни.
Аптеки доводять, що стійкість — це не гасло, а щоденна готовність допомагати, навіть коли навколо темрява.
Це — не героїчні історії для новин, а тиха, системна робота, яка рятує життя.
І коли знову згасне світло — українці знатимуть, що світло все одно горить. У аптеці поруч.
Джерело: Фармацевт-практик
.