2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оголосив про відкриття справи проти п’яти найбільших аптечних мереж, які разом контролюють понад 60% ринку роздрібного продажу лікарських засобів. Йдеться про аптечні групи «Аптека АНЦ», «Аптека Доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Аптека Подорожник» та «Аптека Бажаємо здоров’я», до складу яких входить 155 суб’єктів господарювання.

За даними АМКУ, станом на липень 2025 року ці мережі володіли 42% усіх аптечних точок України — понад 7,7 тисячі об’єктів — і формували 64% роздрібного товарообігу лікарських засобів. Така концентрація створює значний ринковий вплив, що потенційно дозволяє координувати дії щодо постачальників, умов закупівель і асортиментної політики.

Суть справи: узгоджені дії проти українських виробників

АМКУ повідомив, що з лютого 2025 року у п’яти провідних мереж спостерігалося помітне зниження обсягів реалізації препаратів трьох українських виробників. Водночас попит на ці лікарські засоби залишався стабільним, а споживачі дедалі частіше повідомляли про їхню відсутність у продажу.

Аналіз показав, що зменшення частки вітчизняних препаратів не було зумовлене ринковими чинниками — дефіцитом чи зміною споживчих переваг. АМКУ підозрює, що аптеки могли узгоджено обмежити доступ цих препаратів на полиці, надаючи перевагу іноземним аналогам або продукції власних торгових марок (ВТМ).

Такі дії, навіть якщо вони не супроводжувалися формальною домовленістю, можуть кваліфікуватися як порушення статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» — узгоджені дії суб’єктів господарювання, що призводять до обмеження конкуренції.

Контекст: ринок аптек між концентрацією і регуляторними прогалинами

Український аптечний ринок уже кілька років демонструє тенденцію до концентрації. Якщо у 2019 році десять найбільших мереж контролювали близько 35% аптечних точок, то у 2025 році лише п’ять груп тримають 42%.

Цей процес супроводжується:

• активним розвитком франчайзингу, який дозволяє великим гравцям фактично контролювати незалежні аптеки без прямого володіння ними;
• появою вертикально інтегрованих структур, де мережі одночасно виступають дистриб’юторами, операторами ВТМ і маркетинговими посередниками;
• збільшенням ролі маркетингових договорів, які можуть впливати на представленість препаратів на полицях і пріоритет у рекомендаціях фармацевтів.

Фактично, кілька великих мереж формують «вузьке горлечко» між виробниками та пацієнтами. І якщо в цьому «вузькому місці» з’являється бар’єр для окремих брендів — це відчуває вся галузь.

Що це означає для українських виробників

Якщо підозри АМКУ підтвердяться, йдеться не лише про можливу змову, а й про системне обмеження доступу українських фармвиробників до роздрібного ринку.
Навіть короткочасне зниження присутності препаратів у великих мережах може мати наслідки:

• Втрата частки ринку через відсутність препаратів у точках продажу;
• зміщення споживчого попиту до імпортних аналогів або до продукції ВТМ, просуваної самими мережами;
• порушення принципу рівних умов конкуренції, закріпленого законодавством України та стандартами ЄС.

Подібні практики вже неодноразово ставали предметом розслідувань у країнах ЄС. Наприклад, у Польщі в 2021 році Управління з конкуренції та захисту споживачів (UOKiK) наклало штрафи на аптечні групи, які координували закупівлі у виробників з метою отримання вигідніших умов, чим штучно обмежували вибір препаратів для пацієнтів.

Ризики для ринку і споживачів

Монополізація аптечної роздрібної торгівлі несе низку ризиків:

1. Обмеження асортименту. Втрата доступу до препаратів малих виробників або нішевих засобів.
2. Зміна цінової динаміки. Концентрація дозволяє мережам впливати на рівень закупівельних і роздрібних цін.
3. Просування власних брендів. Аптеки можуть витісняти конкурентів через пріоритетну викладку чи рекомендації ВТМ.
4. Тиск на виробників. Деякі виробники вже повідомляли про вимоги щодо підвищення маркетингових платежів, щоб «утримати» свій асортимент у мережі.

За оцінками експертів, навіть тимчасове зниження доступності препаратів українських компаній може вплинути на ціни та терапевтичну доступність — особливо в регіонах, де присутність незалежних аптек мінімальна.

Що далі

АМКУ має повноваження накладати штрафи до 10% від річного обороту кожного учасника порушення. Однак головне питання — не у санкціях, а у структурі ринку, яка дозволяє подібні узгоджені дії.

Експерти вказують, що без системного перегляду правил маркетингових договорів, франчайзингових угод та вертикальної інтеграції аптек і дистриб’юторів, концентрація й надалі посилюватиметься.

Питання відкриття цієї справи — сигнал, що регулятор повертається до теми конкуренції у фармсекторі, яка довгий час залишалася на периферії державної уваги.

Розслідування АМКУ може стати водорозділом для аптечного ринку: або він отримає більш прозорі й конкурентні правила гри, або ризикує перетворитися на кілька «супермереж», які диктують умови всій галузі.
Від цього залежить не лише бізнес-вектор, а й доступність ліків для пацієнтів — головний критерій ефективності фармацевтичної політики держави.

Джерело: АМКУ

.