У сучасній медицині менопауза давно стала окремою темою — її досліджують, обговорюють, створюють освітні кампанії. Чоловіче ж старіння, пов’язане з поступовим зниженням рівня тестостерону, ніби перебуває в «сірій зоні». Слово «андропауза» звучить дивно, а подекуди навіть викликає скепсис. Чоловіки звикли приховувати слабкість, а суспільство — не помічати її.

Тим часом проблема надзвичайно поширена. За різними оцінками, близько 30–40% чоловіків після 50 років мають симптоми, пов’язані з дефіцитом тестостерону. Це і сексуальні розлади, і метаболічні проблеми, і психологічні зміни.

Що відбувається в організмі

Тестостерон — це не лише «гормон мужності». Він регулює:

• формування м’язів і кісток,
• вироблення еритроцитів,
• обмін жирів і вуглеводів,
• роботу серцево-судинної системи,
• психоемоційний стан.

З віком синтез гормону знижується. Цей процес відбувається повільніше, ніж жіноча менопауза, але наслідки можуть бути більш підступними: вони накопичуються і роками залишаються непоміченими.

Ендокринологи виділяють три головні механізми:

1. Зниження активності клітин Лейдига у яєчках.
2. Ослаблення реакції на лютеїнізуючий гормон.
3. Порушення зворотного зв’язку між гіпоталамусом, гіпофізом і статевими залозами.

На це нашаровуються сучасні фактори ризику: ожиріння, діабет, хронічний стрес, гіподинамія. Тобто «паспортна» андропауза настає після 50–55 років, але у багатьох чоловіків симптоми з’являються значно раніше.

Симптоми: «криза середнього віку» чи гормональний дефіцит?

Ознаки андропаузи легко сплутати з банальною втомою чи стресом:

• зниження лібідо, еректильні проблеми;
• втрата м’язової сили, збільшення жирових відкладень;
• ламкість кісток, ризик остеопорозу;
• анемія;
• погіршення пам’яті та концентрації;
• безсоння, нічна пітливість;
• депресивні настрої, дратівливість.

Цитата лікаря:

«Андропауза — це не вигадка маркетологів, а медична реальність. Вона не така очевидна, як жіноча менопауза, але наслідки можуть бути навіть небезпечнішими. Бо якщо чоловік роками ігнорує симптоми, ризик інфаркту чи інсульту різко зростає», — каже ендокринолог д-р Андрій Л.

Трохи історії

• XVII століття — лікарі починають описувати жіночу менопаузу.
• XIX століття — з’являється поняття «чоловічий кліматерій», але воно не набуває поширення.
• 1940-ві роки — перші спроби лікування вікових проблем у чоловіків тестостероном.
• 1990-ті — вибух інтересу: публікуються роботи, які доводять, що навіть помірне зниження тестостерону веде до ожиріння, діабету, серцево-судинних хвороб.
• XXI століття — термін Late-onset hypogonadism стає загальноприйнятим у медицині.

Водночас суспільна дискусія лише починається. Якщо про жіноче здоров’я створюють національні програми, то чоловіче часто залишається поза увагою.

Соціальний вимір проблеми

Андропауза — це не лише про фізіологію. Це ще й про економіку та психологію.

1. Робоча сила. Чоловіки 45+ — ключова частина економіки. Втрата енергії, концентрації й здоров’я впливає не лише на них особисто, а й на працездатність суспільства.
2. Сімейні стосунки. Проблеми з лібідо, зміни настрою, депресивні епізоди часто стають причиною конфліктів у родині.
3. Медичні витрати. Серцево-судинні хвороби, діабет, остеопороз — прямі наслідки дефіциту тестостерону. Їхнє лікування обходиться значно дорожче, ніж профілактика.

Цитата соціолога:

«Ігнорування андропаузи створює ефект замовчування. Чоловіки соромляться звертатися до лікаря, а суспільство платить ціну у вигляді хвороб і втрат», — зазначає соціологиня Олена С.

Лікування: гормони та не тільки

Сучасна медицина має два напрями:

1. Замісна гормональна терапія (ЗГТ). Призначається після підтвердження дефіциту тестостерону. Вона може бути у вигляді ін’єкцій, гелів, таблеток, імплантів. Переваги: відновлення м’язової маси, покращення настрою, нормалізація лібідо. Ризики: потрібен контроль за серцем, простатою, кровотворенням.
2. Зміни способу життя.
   • Силові тренування та регулярне кардіо.
   • Збалансоване харчування (білки, цинк, вітамін D, омега-3).
   • Повноцінний сон.
   • Контроль ваги.
   • Зниження стресу.

Вчені працюють над «м’якими» варіантами підтримки:

• селективні модулятори рецепторів андрогенів (що імітують дію тестостерону без побічних ефектів);
• генна терапія для стимуляції власної продукції гормону;
• смарт-імпланти, які дозовано виділяють тестостерон.

Є й альтернативні підходи — рослинні адаптогени (ашваганда, трибулус), але їх ефективність поки що не доведена на рівні доказової медицини.

Андропауза — це не вигадка і не «криза середнього віку», а серйозний медичний і соціальний виклик. Визнання проблеми, своєчасна діагностика та поєднання сучасних методів лікування з профілактикою можуть подарувати чоловікам додаткові десятиліття активного та здорового життя.

Цитата на завершення:

«Чоловіки звикли думати, що сила — це мовчати про свої проблеми. Але справжня сила — вчасно подбати про здоров’я», — підсумовує професор Г. Віттерт.

Джерело інформації: Щотижневик «Аптека»

.