Американські науковці з Університету штату Огайо ідентифікували протеїн, здатний сприяти передачі артерівірусів від тварин до інших видів, зокрема, потенційно до людини.
Артерівіруси, широко поширені серед різних видів ссавців, зокрема приматів, свиней та коней, зазвичай не викликають захворювань у своїх природних господарів. Винятком є окремі види артерівірусів, які можуть викликати серйозні симптоми, такі як пневмонія, викидні, а в деяких випадках — навіть геморагічну лихоманку або енцефаліт.
Дослідження показує, що артерівіруси здатні підтримувати тривалу інфекцію, ставати вірулентнішими при зміні господарів і таким чином еволюціонувати, що підвищує ймовірність їхньої передачі на інші види. Хоча випадків артеріовірусних інфекцій серед людей поки не було зафіксовано, фахівці виявили протеїн, що потенційно може дозволити вірусам долати міжвидовий бар’єр.
Роль Fc-рецептора у передачі вірусів
У ході експериментів за допомогою методу CRISPR-нокауту науковці ідентифікували два важливі гени — FCGRT та B2M. Білкові продукти цих генів утворюють неонатальний Fc-рецептор (FcRn), що експресується на поверхні клітин. FcRn виконує значну функцію в перенесенні антитіл через плаценту, забезпечуючи захист плода, але також присутній на імунних клітинах і клітинах судин, які є мішенню для артерівірусів.
Результати дослідження показали, що FcRn використовується для проникнення в клітини-господарі щонайменше пʼятьма артерівірусами, що заражають мавп, свиней та коней. Коли вчені видалили ген FCGRT з клітин-господарів, це заблокувало інфекцію. Більше того, попередня обробка клітин антитілом, націленим на FcRn, також захищала їх від зараження.
Можливі перспективи для боротьби з артерівірусами
Завдяки отриманим результатам дослідження, вчені сподіваються, що існуюче моноклональне антитіло проти FcRn може бути використане для захисту людей від можливих артеріовірусних інфекцій у майбутньому. Такий підхід може виявитися корисним, якщо артерівіруси еволюціонують і почнуть передаватися серед людей.
Це відкриття є важливим кроком у вивченні вірусів, що мають потенціал до міжвидової передачі, і допомагає краще зрозуміти механізми, за допомогою яких зоонозні віруси можуть загрожувати людству.
Джерело інформації: Університет штату Огайо Тhepharma.media
.
