Інфекції сечовивідних шляхів, зокрема цистит, є однією з найбільш поширених проблем сучасної медицини, від якої страждають мільйони людей у всьому світі. Ці захворювання особливо поширені серед жінок і можуть суттєво впливати на якість життя. Статистика показує, що приблизно кожна друга жінка стикається з циститом хоча б раз у житті, а майже половина жінок має рецидиви цього захворювання.

Поширення циститу в світі зростає, що пов’язано зі збільшенням випадків цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, ожиріння, а також зі змінами екологічної ситуації та старінням населення. До цього додатково сприяють фактори, як-от зростання чисельності населення та неконтрольоване використання антибіотиків (Francis А. et al., 2024).

Що таке цистит і чому він виникає?

Цистит — це інфекційне захворювання нижніх сечовивідних шляхів, яке зазвичай викликається бактеріями, здебільшого кишковою паличкою (Escherichia coli), що потрапляють у сечовий міхур через уретру. Інфекція може розвиватися внаслідок недостатньої гігієни, зниження імунітету, переохолодження або інтенсивної статевої активності.

Жінки значно частіше стикаються з цією проблемою через анатомічні особливості будови їхніх сечовивідних шляхів: коротша уретра, розташована ближче до анального отвору, сприяє більш легкому проникненню бактерій у сечовий міхур. Чоловіки, хоч і хворіють значно рідше, також можуть стикатися з інфекціями сечовивідних шляхів, зокрема на фоні хронічного простатиту або інших патологій.

Основні симптоми циститу

Цистит має ряд характерних симптомів, серед яких найбільш поширені:

• Часті позиви до сечовипускання, які можуть виникати кожні кілька хвилин.
• Відчуття печіння або болю під час сечовипускання.
• Біль внизу живота, особливо над лобком.
• Мутна сеча, іноді з кров’ю або осадом, із неприємним запахом.
• Підвищення температури тіла та біль у попереку можуть вказувати на ускладнення, наприклад пієлонефрит.

У деяких випадках симптоми можуть бути слабо виражені або навіть відсутні, особливо у пацієнтів старшого віку. Також можливі нетипові симптоми, наприклад, гостре погіршення стану у хворих на розсіяний склероз або підвищена спастичність у пацієнтів із пошкодженням спинного мозку (Li R. et al., 2023).

Фактори ризику та ускладнення циститу

Ряд факторів підвищують ймовірність розвитку циститу. Серед них:

• Часті статеві акти або зміна статевого партнера.
• Використання сперміцидів та інших контрацептивів, які можуть порушувати мікрофлору.
• Менопауза, через гормональні зміни та зменшення рівня естрогенів, що впливають на слизову оболонку.
• Генетична схильність.
• Супутні захворювання, такі як діабет, що знижує імунітет.

Ускладнення циститу можуть включати поширення інфекції на нирки, що призводить до пієлонефриту, а в окремих випадках навіть до ниркової недостатності. У чоловіків рецидиви можуть свідчити про наявність хронічного простатиту або каменів у сечовивідних шляхах.

Лікування циститу: основні підходи

Основним методом лікування циститу є антибактеріальна терапія. Вона призначається лікарем на основі аналізів сечі та інших обстежень. Вибір антибіотика залежить від багатьох факторів, включно з чутливістю мікроорганізмів до препаратів, історією хвороби пацієнта та його індивідуальними особливостями. Дослідження показують, що короткострокові курси антибіотиків є ефективними при лікуванні гострого неускладненого циститу (Lee R.A. et al., 2023).

Однак навіть після початку антибіотикотерапії симптоми можуть зберігатися кілька днів. У таких випадках лікар може рекомендувати додаткові препарати для полегшення болю та спазмів сечового міхура — анальгетики та спазмолітики.

Фармацевт відіграє ключову роль у контролі за використанням антибіотиків та попередженні розвитку антибіотикорезистентності. Важливо пояснювати пацієнтам необхідність проходження повного курсу лікування та дотримання рекомендацій лікаря.

Профілактика циститу

Запобігання циститу значно підвищує якість життя та знижує ризик ускладнень. Основними профілактичними заходами є:

• Дотримання гігієни зовнішніх статевих органів.
• Регулярне та своєчасне спорожнення сечового міхура, особливо після статевого акту.
• Споживання достатньої кількості рідини (особливо води та журавлинного соку, який має антисептичні властивості).
• Уникання переохолодження, зокрема області попереку та таза.
• Вибір одягу, який не сприяє накопиченню вологи, наприклад, бавовняна білизна.

Додатково до профілактики можуть використовуватися рослинні препарати, пробіотики, продукти з журавлини або d-манноза, що допомагають запобігти рецидивам інфекції (Sihra N. et al., 2018).

Поради фармацевта при циститі

Якщо у пацієнта спостерігаються симптоми, що вказують на цистит, фармацевт повинен порадити звернутися до лікаря для постановки точного діагнозу та призначення відповідного лікування. До «загрозливих» симптомів, що потребують негайної консультації лікаря, належать:

• Позиви до сечовипускання кожні 3–5 хвилин.
• Печіння та різі під час сечовипускання.
• Мутна або забарвлена в рожевий колір сеча.
• Біль у попереку, особливо з підвищенням температури тіла та набряками.

Детальніше про роль фармацевта при лікуванні циститу та ІСШ дивіться у нашому актуальному вебінарі:

Цистит — це поширене захворювання, яке може мати значні наслідки для здоров’я, особливо при частих рецидивах. Адекватне лікування, включно з антибактеріальною терапією, а також своєчасна профілактика та дотримання гігієнічних норм допоможуть уникнути ускладнень і підтримати здоров’я сечовидільної системи.

Джерело: Щотижневик «Аптека»

.