Народження дитини не тільки змінює внутрішні правила сім’ї, а й змушує батьків опановувати нові ролі, в тому числі й «швидкої допомоги» на випадок «маленьких катастроф». Забиття при падінні, раптове підвищення температури, висипи на шкірі. Коли вони потребують консультації лікаря, а коли може допомогти «родинний консиліум» і домашня аптечка?
Про те, якими ліками слід її поповнити, аби не панікувати й надати адекватну допомогу дитині, розповіли завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України Юрій МАРУШКО та асистент кафедри Ольга ДМИТРИШИН.
Передусім слід зазначити, що у дітей нормальною вважається температура тіла від 36°С до 37°С (при вимірюванні в пахвинній ямці). Вищі показники – це вже її підвищення як захисна реакція організму на наявність у ньому інфекції чи запального процесу.
Наступна особливість — застосовувати жарознижувальні засоби у дітей потрібно орієнтуючись на їхнє самопочуття. Якщо у малюка температура 38°С, при цьому він активний, бігає, бавиться – ліки давати не потрібно. Якщо ж ця температура створює дискомфорт, дитина капризує, то тоді варто застосувати певні препарати.
Водночас є ситуації коли потрібно обов’язково збивати температуру, орієнтуючись не на стан дитини, а на показники термометра і вік: це 39-39,5°С і більше у всіх дітей, 38°С і більше у немовлят віком до 3 місяців та у дітей з фебрильними судомами в анамнезі.
У педіатрії дозволено використання наступних антипіретичних препаратів:
Крім цього, для адекватного зниження температури потрібно контролювати:
У жодному разі не можна розтирати тіло дитини спиртом чи оцтом!
Негайно звернутися до лікаря потрібно в наступних ситуаціях: температура в дитини перших 3 місяців життя 38°С і більше, у старших – 39,5°С і більше, виникли судоми, блювання, монотонний тривалий пронизливий або слабкий крик, головний біль, утруднене дихання, випинання, пульсація великого тім’ячка, з’явилися висипання у вигляді «зірочок», які не зникають при натисканні, у дитини порушена хода, з’явився сильний біль у животі, вусі, горлі, порушена свідомість, лихоманка триває більше як 3 доби, у разі повторного підвищення температури тіла після кількох днів її нормалізації.
Варто пам’ятати, що парацетамол та ібупрофен окрім жарознижувального ефекту мають ще й знеболювальні властивості, тож ці ліки доцільно застосовувати з метою знеболення і для полегшення стану дитини в таких ситуаціях, як біль та неспокій під час прорізування зубів, біль у горлі, вусі. Використання інших крапель, спреїв, льодяників можливе тільки після огляду педіатра з врахуванням ситуації, діагнозу, тому придбання таких засобів наперед є не доцільним.
У схемі лікування нежиті у дітей провідна роль належить параметрам мікроклімату, адже адекватний температурний режим (+ 18-20°С) та вологість (50-60%) у приміщеннях, де перебуває дитина, створюють сприятливі умови для зняття набряку слизової оболонки носової порожнини та пасивного відтікання слизистих виділень носа. Окрім цього, важливим є рясне пиття, провітрювання та прогулянки на свіжому повітрі.
Якщо вказаних заходів не достатньо, дозволяється використання ізотонічних та гіпертонічних сольових розчинів. Промивання носа ізотонічним сольовим розчином дає можливість механічно очистити його від слизу, а гіпертонічний розчин додатково знімає набряк слизової.
Не рекомендуємо використовувати назальні аспіратори, оскільки інтенсивний процес відсмоктування слизу може збільшувати набряк слизової оболонки носа і створювати сприятливі умови для розвитку отиту.
Допускається обережне застосовування судинозвужувальних крапель в ніс. Небезпека цих ліків полягає в тому, що їх дуже легко передозувати, крапнувши, наприклад, три краплі замість однієї і, як наслідок, клінічний ефект звуження судин розвивається не лише місцево, а й системно. В результаті чого виникнуть побічні реакції у вигляді сонливості, блювання, судом.
Тож у більшості країн світу використання судинозвужувальних крапель дітям до 6 років заборонено.
В Україні, згідно з рекомендаціями виробників таких крапель, можливе їх використання — за умови значного набряку слизової носа та неефективності попередніх заходів лікування нежитю. Якщо лікар призначив вашій дитині такі ліки, пам’ятайте, що їх потрібно підбирати відповідно до віку, чітко дотримуйтеся рекомендацій щодо кратності прийому та дозування і не використовуйте краплі більше ніж 5 днів, оскільки тривале їх застосування може призводити до розвитку атрофії слизової оболонки та медикаментозного риніту.
Причинами появи блювання у дитини можуть бути різні чинники: вірусні та бактеріальні інфекції, харчові отруєння, ацетонемічний синдром, функціональні розлади шлунково-кишкового тракту, перегрівання, підвищення внутрішньочерепного тиску, аномалії розвитку органів травної системи. Залежно від причини розрізняють й різні типи блювання. Наприклад, для захворювань ЦНС і аномалії розвитку органів травної системи характерним буде блювання «фонтаном» без циклічності і в таких випадках необхідно терміново звернутися до лікаря.
У разі розвитку ацетонемічного синдрому виникає багаторазове блювання — до 6 разів на годину, і воно не дає полегшення, супроводжується болем у животі, лихоманкою, головним болем, запахом ацетону з рота і виникає цей стан на фоні інфекційного захворювання, стресу, порушення дієти.
Для швидкої діагностики ацетонемічного синдрому в домашній аптечці мають бути тест-смужки на ацетон, а невідкладна допомога полягає у запобіганні розвитку дегідратації та швидкому поповненню запасів глюкози. Для цього дитину «відпоюють» солодким чаєм, компотом, негазованою мінеральною водою, розчином глюкози.
До згаданого лікування також можна додати пробіотики Saccharomyces boulardii, Lactobacillus rhamnosus та діосмектит. Доведено, що у разі застосування цих препаратів тривалість діареї скорочується на одну добу.
При регідратаційній терапії важливо моніторувати розвиток ознак зневоднення. Найпростіше – контролювати діурез, тобто повинно бути не менше 1 сечовипускання на 1 год. Якщо блювання, діарея не припиняється, дитина в’яла, загальмована, не цікавиться навколишнім світом, сечовипускання не було 6 годин і більше, з’явилася кров у випорожненнях, сильні болі в животі, необхідно терміново звернутись до лікаря.
Заборонено застосовувати в домашніх умовах (без дозволу лікаря) протидіарейні, протиблювотні засоби, антибіотики.
Особливістю алергічних реакцій є те, що з часом може збільшуватись кількість алергенів, на які реагує дитина, змінюється й клінічна картина цих реакцій. Адже існує безліч їх варіантів — від шкірних проявів харчової алергії, алергічного риніту чи кон’юнктивіту до кропив’янки, набряку Квінке і навіть анафілаксії.
Тому ми не рекомендуємо заздалегідь запасатися ліками на такий випадок. Кожний епізод алергічної реакції слід обговорити з педіатром, дитячим алергологом. Тим паче, що використання антигістамінних препаратів є симптоматичним. У лікуванні алергії важливо виявити алерген та розглянути варіанти десенсибілізації до неї.
Протиалергійні засоби не можуть використовуватись рутинно.
Тож і в аптечці дитини вони мають з’явитися після консультації лікаря за наявності показів до їх використання.
На випадок так званої «асфальтної хвороби» в аптечці має бути антисептик на основі йоду або мірамістину та антисептичний пластир. Пошкоджену шкіру потрібно попередньо промити великою кількістю води з милом, далі обробити антисептиком та наклеїти пластир, а також пригадати, чи має дитина необхідну кількість щеплень проти правця згідно з віком. Якщо ні – показано проведення екстреної профілактики правцю.
У дитячій аптечці завжди має бути вітамін D, який бере участь у фізіологічних процесах росту, розвитку та регуляції організму, таких як кістковий метаболізм, розвиток легень, імунної системи та диференціація нервової системи. Зауважу, що вітамін D — чи не єдиний важливий компонент, дефіцит якого не можна перекрити лише продуктами харчування. Тому, рекомендовано застосовувати вітамін D цілорічно, щодня, у дозі 400-600 МО на добу.
Не доведеною є доцільність прийому дітьми всіх інших варіантів вітамінів окремо чи в комплексах, в тому числі з профілактичною метою.
Необхідний об’єм цих вітамінів легко отримати з продуктів харчування, за умови його різноманітності. А додатково навантажуючи дитячий організм різними профілактичними добавками, можна отримати гіпервітаміноз, що теж є небезпечним. Найкраще обирати збалансоване, різноманітне харчування, прогулянки, різного виду активності та відпочинок. Саме це, а не синтетичні добавки, є запорукою здоров’я дитини.
Однозначно в аптечці малюка немає місця для противірусних та гомеопатичних засобів, імуномодуляторів, адже ці препарати не мають доведеної ефективності.
Щодо антибіотиків, то з 2022 року придбати їх можна буде лише за рецептом лікаря, за наявності показів.
Отож, до дитячої аптечки входить парацетамол, ібупрофен, ізотонічні та гіпертонічні розчини для промивання носа, тест-смужки на ацетон, гіпоосмолярні електролітні розчини, антисептики для обробки ран, пластир, вітамін D. Це доказові засоби з доведеною ефективністю, які використовуються як невідкладна допомога або симптоматична терапія. Решта препаратів можна придбати лише після огляду та рекомендацій лікаря з урахуванням індивідуальної ситуації.
Джерело: thepharma.media
.
.
