Аптечна мережа «D.S» у самісінькому центрі старовинного Львова відкрила арт-аптеку, де всі охочі зможуть взяти урок живопису або пройти майстер-клас з обраного напрямку арттерапії. А невдовзі «Арт-аптека D.S.» ще й відкриє «аптечну майстерню», де навчатимуть виготовляти аптечні косметичні засоби власноруч.
Ця аптека створена у 1923 р. фармацевтом доктором Стефаном Стенцелем (Стенселем). Стенцель був власником і водночас її головним аптекарем, позаяк на високому рівні опанував секрети виготовлення косметичних кремів та, як кажуть сьогодні, інших засобів для проблемної шкіри.
Приміщення аптечного закладу разом із підвалами було триповерховим. На першому поверсі виготовляли і відпускали ліки, на другому – мешкала родина власника. Майже всі меблі й оформлення торгового залу залишилися тут такими, як при Стенцелі, натомість касовий апарат «Національ» свого часу передали до аптеки-музею «Під Чорним орлом».
Автентичні аптечні меблі варті того, аби розповісти про них докладніше. Інтер’єр приміщення на замовлення власника розробив польський архітектор Генрик Заремба, член спілки митців-декораторів у Перемишлі. Такий меблевий стиль називають бідермаєром, або міщанським романтизмом. Меблі у цьому стилі добротні і зручні, їхні обриси м’які і плавні, без надмірного декорування та водночас яскраві, функціональні та придатні до розмаїтих трансформацій. Спершу їх виготовляли з рожевого або червоного дерева, згодом — з горіха, клена, тополі чи ясена.
Дерев’яні меблі торгової зали аптеки сконструйовані по периметру на двох рівнях. Фігури левів і сов, балконні перила з позолоченими елементами, численні шафки та елегантні колони, увінчані листям аканта, — те, від чого важко відвести погляд.
Особливої уваги заслуговують сюжетні орнаменти аптеки. Путті — грецькі символи-генії — зображені у вигляді фармацевтів, що готують ліки. Ці істоти — міфічні образи натхнення, супутники таланту, успіхів і звершень. Урочистості інтер’єру аптеки додають касетна стеля та бронзові люстри, що збереглися у первозданному вигляді.
За часів Стенцеля тут вперше у Львові в аптеці відокремили рецептурний відділ від безрецептурного, так, як це робили в Європі задля зручності відвідувачів. На жаль, радянська влада не оцінила його заслуг перед містянами. Аптеку, звісно, націоналізували, а Стефана разом із донькою заслали до Сибіру, де він помер у злиднях.
У радянський період і в перші роки незалежності України «Марійська» або «Аптека на Марійській площі» була головною гомеопатичною аптекою Львова, але водночас обслуговувала мешканців Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Таку спеціалізацію надав закладу Мирослав Михайлович Галай у 1986 р. Він створив окремий гомеопатичний відділ, який і працював на п’ять областей західного регіону. «Марійська» дивом уціліла, на відміну від багатьох інших історичних аптек Львова, на місці яких сьогодні розташовані банківські установи, кафе, магазини.
Власне кажучи, саме у «Марійській» аптеці і діє новий артпростір для творчості та самопізнання.
Арт — мистецтво. Терапія — лікування. Арттерапія — лікування мистецтвом або мистецтво як ліки. Цей напрямок у психотерапії, психокорекції і реабілітації знаходиться на перетині психології, медицини і мистецтва, а сам термін виник ще в 1938 р. Фундатори арттерапії вважали, що згідно з ідеєю Фрейда внутрішнє «я» людини проявляється у візуальній формі щоразу, коли вона спонтанно малює чи ліпить. Центральною фігурою в арттерапевтичному процесі є не пацієнт як хвора людина, а особистість, що прагне до саморозвитку та розширення своїх можливостей.
Завдання арттерапії — допомогти людині у формуванні, зміцненні та відновленні емоційної стабільності, психологічного балансу, коректної самооцінки та продуктивної комунікації з іншими. Створення візуальних образів розглядають як важливий засіб міжособистісної комунікації і форму пізнавальної діяльності людини, що дозволяє їй виразити ранні або актуальні «тут-і-тепер» переживання, які непросто висловити словами.
До арттерапії належать багато видів творчості — малювання фарбами і графіка, ліплення, колажування, витинання; фототерапія, казкотерапія, драмтерапія. Музика і танець — це також арттерапія. Тобто арттерапевт як фахівець використовує багато творчих напрямків з оздоровчою метою. Він обов’язково повинен мати психологічну, педагогічну, художню освіту плюс додаткову фахову спеціалізацію з арттерапії.
Арттерапевт може працювати з групами людей або індивідуально, з дорослими і дітьми. Загалом всі техніки арттерапії мають на меті підвищення ресурсного стану людини та її самооцінки, подолання згубних наслідків стресу, перевтоми, емоційного вигоряння. Для цього арттерапевт створює сприятливі і безпечні умови, в яких людині легко відкритися і зануритися у творчий процес.
Серед різних напрямків арттерапії найбільш популярними вважають ізотерапію та казкотерапію.
Ізотерапія (малювання) допомагає через колір проявити себе, свої почуття та емоції, м’яко звільнитися від негативу, психологічно розслабитися, відволіктися від проблем, а якщо пощастить, то й відкрити та реалізувати свої приховані таланти. Роль арттерапевта полягає в тому, щоб з’ясувати корінь емоційної чи психологічної проблеми, а отже, зробити перший крок до її вирішення.
Казкотерапія як інструмент впливу на людину використовує казки та казкові архетипічні образи, уявлення і символи. Як це відбувається на практиці? Фахівець розповідає народну або авторську казку, зміст якої перегукується з проблемою людини. Так, у діалозі з арттерапевтом, розвиваючи сюжет казки, можна перемогти свої страхи і упередження, а стереотипну модель поведінки змінити на нову, більш продуктивну. Особливо ефективною казкотерапію вважають для дітей наймолодшого віку.
Майстеркласи з живопису або створення предметів декоративно-ужиткового мистецтва своїми руками під керівництвом художника — ще один приклад проведення творчого дозвілля з користю. На згадку про таке особливе заняття залишаться виріб та пам’ять про позитивний емоційний стан і творче піднесення.
— У 2019 р. мережа «D.S.» відновила столітню історичну аптеку «Марійську» у Львові, на площі Міцкевича, 8, що у ті роки перебувала під загрозою закриття і знищення, зрештою, як і більшість давніх львівських аптечних закладів, — розповідає Лілія Гнатишин, керівниця нового артпростору. — Відтак, сповідуючи філософію цілісності фізичного та духовного здоров’я, ми створили креативний осередок для львів’ян і гостей міста — «Арт-аптеку D.S.». Розглядаємо його як проєкт ревіталізації старовинної аптеки, адже наша компанія уже має успішний досвід повернення до життя історичної аптеки «Під угорською короною», де свого часу створила інтерактивний музей «D.S. Таємна аптека», що так полюбився і львів’янам, і гостям нашого міста.
У затишному творчому просторі нашої артаптеки проводимо майстер-класи з арттерапії для дорослих і дітей різного віку. Серед наших працівників і творчих партнерок — професійні арттерапевти та мисткині: Марта Притула, Ольга Крукеницька, Наталія Даценко, Анна Верещак, Зоряна Лильо-Откович, Олеся Глуховська, Дарина Міщук. Паралельно працюємо над оформленням зовнішньої вітрини арт-аптеки, яка повинна асоціюватися з брендом D.S. та водночас ілюструвати суть і завдання арттерапії.
Арттерапія — це популярний спосіб психоемоційного зцілення та релаксації, найбільш м’який та ефективний метод психотерапії. Різні техніки живопису, графіки, виготовлення виробів у техніці «хенд мейд» дають змогу учасникам практик врівноважитися, позбутися негативних емоцій, підвищити самооцінку, а в груповому контексті — здобути цінні навички соціальної взаємодії та здорової комунікації. Особливо важливо це у наш час, коли люди виснажені морально і психологічно війною з Росією та пандемією коронавірусу.
— Прикро, що розвитку проєкту завадили нова хвиля захворюваності на коронавірус та чергове посилення протиепідемічних заходів, — зазначає Лілія Гнатишин. — Тому деякі майстеркласи ми перевели в онлайн-формат, незважаючи на те, що концепція артаптеки ѓрунтується на створенні домашньої атмосфери й налагодженні зв’язку між учасниками та митцем, інакше кажучи, націлена на безпосередню присутність. Втім, усі працівники артаптеки вакциновані, тож плануємо розширювати аудиторію, зокрема залучати більше дітей і проводити соціальні заходи. Якраз для найменших учасників працюємо над розробкою живописних та рукодільних майстеркласів для малечі.
Джерело: АПАУ
.
.
