Чи не кожного третього відвідувача «приводить» в аптеку больовий синдром. Біль у суглобах – серед лідерів за частотою звернень до аптеки. 

Про те, чим у такій ситуації може допомогти фармацевт, розповідає кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова Лариса ВОЗНЮК.

Чому у фокусі уваги саме суглоби?

– Особливої актуальності ця проблема набуває у зв’язку зі зростанням тривалості життя людей.

За даними ВООЗ, біль у суглобах трапляється у 30% населення планети, 20% таких хворих потребують обов’язкового систематичного лікування під патронатом лікаря, 10% пацієнтів частково втрачають працездатність, а 5%, на жаль, стають повними інвалідами.

В Україні, з різних причин, частота травм органів опорно-рухового апарату та питома вага інвалідності через травми останніми роками збільшилася.

Згідно з епідеміологічними даними, патологію суглобів виявляють у 50% осіб віком понад 40 років і у 90% людей – після 70 років.

Загалом до груп ризику належать:

• пацієнти літнього віку через дистрофічні порушення кісткової тканини;
• жінки через гормональні порушення в різні періоди життя (вагітність, грудне вигодовування, клімактерій);
• діти і підлітки з аномаліями хребта, порушеннями постави;
• люди з надмірною масою тіла;
• люди, чия професійна діяльність пов’язана з підійманням і перенесенням важких предметів або вимушеною статичною позою тощо;
• люди, які переживають тривалий стрес, надмірні емоційні навантаження.

 Чим може допомогти фармацевт?

– Згідно з протоколом фармацевта, затвердженим наказом МОЗ України від 11.10.2013 р. №875, для лікування больового синдрому при суглобовій або м’язовій патології використовують як топічні, так і пероральні протизапальні та протибольові препарати.

При цьому дотримуються етапності лікування – на першому етапі застосовують лікарські засоби місцевої дії, а, якщо вони не дали бажаного ефекту, переходять до пероральних препаратів.

 Окрім фармакотерапії існують

·      загальні рекомендації:

• при забиттях і розтягненнях протягом перших 24-48 годин рекомендовані спокій і прикладання холоду на місце ушкодження;
• при локальному болю – сухе тепло;
• лікування болю слід починати з топічних препаратів (мазі, гелі, розтирання);
• пероральні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) використовувати тільки за неефективності місцевих засобів;

·      рекомендації для батьків

• у дітей біль у м’язах частіше пов’язаний з ГРВІ або забиттями;
• при використанні місцевих препаратів у дітей слід уникати ліків, що спричиняють подразнення;
• за потреби застосування пероральних анальгетиків у дітей препаратом вибору є високоочищений парацетамол.

 Які ОТС-препарати для лікування суглобового і м’язового болю використовують?

• НПЗП
• Анальгетики-антипіретики, що знижують вираженість запальної реакції, зменшують набряк навколосуглобових тканин, чинять знеболювальну дію.
• Інші засоби для місцевого застосування:
• препарати, що містять екстракт перцю стручкового;
• препарати, що містять бджолину отруту;
• препарати, що містять зміїну отруту;
• інші препарати, що стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин.

Важливо пам’ятати, що нестероїдні протизапальні засоби спричиняють побічні ефекти і за частотою тяжких небажаних реакцій, програють хіба що антибіотикам. А в деяких клінічних ситуаціях їх узагалі не можна застосовувати через прямі протипоказання.

Адже НПЗП можуть погіршувати стан пацієнтів з серцево-судинною патологією, негативно впливати на функції імунної системи, зменшувати ефективність антигіпертензивних препаратів, не кажучи вже про той негативний вплив, що вони справляють на слизову оболонку травного тракту в разі тривалого використання. Останній ефект виділяють в окрему групу – НПЗП-асоційованих гастропатій.

А саліцилати у високих дозах спричиняють такі побічні ефекти, як шум у вухах і зниження слуху. Рідше на тлі вживання цих препаратів можуть розвинутися нейротоксичні симптоми – головний біль, запамороченя, асептичний менінгіт, депресія.

Описано також шкірні реакції й підвищення рівня амінотрансфераз. А в разі застосування ібупрофену, піроксикаму, індометацину і фенілбутазону спостерігають пригнічення кровотворення, у тому числі апластичну анемію.

І, зрештою, у контексті сьогоднішньої розмови, важливо пам’ятати:

• деякі препарати можуть сприяти руйнуванню хряща (АСК, індометацин, піроксикам, фенілбутазон);
• диклофенак справляє хондронейтральну дію;
• ібупрофен і кетопрофен – слабко виражену хондропротекторну дію;
• парацетамол – помірну хондропротекторну дію.

Отже, з огляду на вищенаведене, препарати для місцевого застосування мають певні переваги під час симптоматичного лікування суглобового і м’язового болю:

• місцева подразнювальна дія;
• відволікальна терапія;
• знеболювання (в результаті місцевого подразнення і відволікальної дії);
• розширення судин, поліпшення кровообігу в місці нанесення.

 Які топічні препарати використовують для купірування суглобового або м’язового болю?

– У нашому арсеналі є чимало засобів на основі компонентів тваринного походження (з бджолиною, зміїною отрутою тощо), є й традиційні препарати рослинного походження, що містять перець та інші рослинні компоненти, що чинять подразнювальну дію і так сприяють зниженню больового синдрому.

Під час використання топічних препаратів слід враховувати такі рекомендації:

• топічні засоби не можна наносити на уражені ділянки шкіри;
• під час застосування препаратів місцевої дії слід ретельно дотримуватись інструкції і не перевищувати кількість, кратність і тривалість використання засобу;
• у випадку виникнення протипоказань та алергічних реакцій – негайно припинити лікування.

Джерело: The PharmaMedia