Значну частину відвідувачів аптек складають жінки, які скаржаться на хворобливі менструації. Щоб відповісти на питання пацієнток та порекомендувати їм препарати для полегшення стану, потрібно більше знати про цю проблему
У нормі менструація або не викликає тяжких відчуттів, або супроводжується незначним тягнучим болем в низу живота, що не порушує звичайний ритм життя. Однак у 31-52% жінок під час менструації розвивається виражений больовий синдром. Біль буває схваткоподібний, ниючий, смикаючий, розпираючий. Він може іррадіювати в область прямої кишки, придатків, сечового міхура, попереку або в стегно. Такий стан називають дисменореєю.
Як правило, характерні симптоми з’являються за 12 год до або в перший день менструального циклу і тривають перші 2-42 год або протягом всієї менструації. Нерідко вони супроводжуються загальними нейровегетативними порушеннями — слабкістю, нудотою, головним болем, діареєю, іноді — втратою свідомості. Крім того, відзначаються відсутність апетиту, блювота, дратівливість, підвищена сонливість, хворобливість в області сосків тощо.
Очікування болю негативно відбивається на загальному самопочутті та емоційному настрої. На думку фахівців, дисменорея нерідко стає причиною прогулів та помилок в роботі, що може призвести до підвищення ризику професійного травматизму.
Виділяють дисменорею первинну і вторинну. Остання обумовлена органічними змінами в органах малого таза та виникає найчастіше у жінок у віці старше 30 років. Найбільш часті причини її розвитку — запальний процес в органах малого таза та ендометріоз. Дисменорея може бути викликана також використанням внутрішньоматкової спіралі.
Первинну дисменорею більшість фахівців пов’язують з високим рівнем простагландинів (ПГ) в менструальному ендометрії. Їх вміст в менструальної крові у жінок з дисменореєю достовірно вищий, ніж у здорових. Утворення і вивільнення ПГ з ендометрія може бути спровоковано стимуляцією нервових закінчень, гіпоксією. Особлива роль відводиться змінам гормонального балансу, а саме співвідношенню естрогенів і гестагенів.
В утворенні ПГ, що відносяться до класу ненасичених жирних кислот, беруть участь циклооксигенази.
При порушенні синтезу ПГ, зміні процесів їх розщеплення, які зустрічаються при хворобах печінки, симптоми дисменореї більш виражені.
Шкала оцінки болі та необхідності прийому НПЗП при дисменореї
Основними засобами лікування первинної дисменореї є пероральні контрацептиви та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
Пероральні контрацептиви зменшують обсяг менструальних виділень за рахунок гальмування проліферації ендометрія і придушення овуляції, що знижує секрецію ПГ ендометрієм. Призначення таких препаратів знаходиться в прямій компетенції акушера-гінеколога.
НПЗП вважаються засобами вибору для молодих жінок, які не бажають приймати протизаплідні таблетки для лікування первинної дисменореї, а також для тих, кому такі препарати протипоказані. З цією метою найбільш широко використовуються ібупрофен, індометацин, мефенамінова кислота тощо. А от ацетилсаліцилова кислота та парацетамол допомагають далеко не всім. Інгібітори циклооксигенази знижують вміст ПГ в менструальної крові і усувають дісменорею. Крім того, вони володіють аналгетичним ефектом. Доцільний їх прийом протягом перших 48-72 години після початку менструації. Це пов’язано із тим, що ПГ виділяються в максимальній кількості в перші 48 годин менструації.
НПЗП швидко всмоктуються, їх дія триває протягом 2-6 год. Більшість препаратів цієї групи необхідно приймати 1-4 рази на добу в перші дні менструації.
Розроблено профілактична схема прийому нестероїдних протизапальних засобів: за 1-3 дні до передбачуваної менструації їх слід приймати по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Курс лікування, як правило, становить 3 менструальних цикли. Ефект зберігається протягом 2-3 місяців після скасування НПЗП. Згодом біль може відновитися, але буде носити менш інтенсивний характер.
Прийнято вважати, що менструація протікає як маткова кровотеча, якщо:
При наявності зазначених ознак необхідно звернутися до лікаря, оскільки:
Джерело: https://fp.com.ua/
