Зв’язок між серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та остеопоротичними переломами давно вийшов за межі наукових дискусій. Сьогодні накопичено достатньо доказів того, що ці дві патології мають не лише спільні фактори ризику, але й тісно переплетені механізми патогенезу. Це означає, що підхід до профілактики та лікування повинен бути комплексним.

Про сучасне бачення проблеми та ключові акценти для клінічної практики розповідає д. мед. н. Лариса Анатоліївна Міщенко, завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені акад. М. Д. Стражеска» НАМН України».

Подвійна загроза: що кажуть дослідження

Ще на початку 2000-х вчені відзначали, що спосіб життя, який підвищує ризик інфарктів та інсультів, водночас збільшує ймовірність остеопоротичних переломів. Масштабне американське епідеміологічне дослідження за участі 17 тисяч дорослих показало:

• здорове харчування,
• фізична активність,
• відмова від куріння,
• якісний сон,
• контроль тиску, глюкози та ліпідів

знижують ризик остеопоротичних переломів на 22–33% протягом 13 років спостереження.

Висновок простий: чим кращий стан серцево-судинної системи, тим нижчий ризик переломів у старшому віці.

Український контекст: подвійний високий ризик

Україна ще у 2021 році була віднесена до країн із дуже високим серцево-судинним ризиком за рекомендаціями Європейського товариства кардіологів. Причини — висока поширеність куріння, дисліпідемії, неконтрольованої гіпертензії та цукрового діабету.

Ці ж фактори, разом із віком та дефіцитом вітаміну D і кальцію, зумовлюють і високі ризики остеопоротичних переломів. Для порівняння: у Швеції за 20 років вдалося знизити як частоту переломів, так і рівень серцево-судинних подій майже на 40% — завдяки системним профілактичним програмам.

Чому серце і кістки страждають разом?

Спільні фактори ризику: вік, куріння, алкоголь, гіподинамія, дефіцит кальцію та вітаміну D.

Спільні патогенетичні механізми:

• системне запалення (↑ CRP, IL-6) → атеросклероз і резорбція кісток;
• ендотеліальна дисфункція → порушення мікроциркуляції кісткової тканини;
• гормональні зміни (зниження естрогенів у жінок);
• дисбаланс кальцію та фтору → кальцифікація судин і демінералізація кісток.

Фармакологічні ефекти:

• глюкокортикоїди підвищують ризик і переломів, і ССЗ;
• антикоагулянти (варфарин, гепарин) знижують мінеральну щільність кісткової тканини;
• бета-блокатори, БРА та тіазиди можуть позитивно впливати на кістки.

Кальцій: користь чи ризик?

Кальцій залишається базовим елементом профілактики та лікування остеопорозу. Але його вплив на серцево-судинну систему викликає суперечки.

Дані клінічних досліджень свідчать: добавки кальцію (особливо цитрат і карбонат) можуть призводити до пікових підйомів рівня кальцію у крові, що асоціюється з:

• підвищеним тромботичним ризиком,
• підвищенням артеріального тиску,
• кальцифікацією судин і прискоренням атеросклерозу.

На відміну від цього, кальцій з їжі засвоюється повільніше, не створює піків у плазмі та вважається безпечним.

Як знизити ризики?

🔹 Оптимальний вибір препаратів кальцію. Дослідження показують, що найбільш безпечними є засоби на основі гідроксиапатиту кальцію (часто у комбінації з вітаміном D, K2 та фосфором). Вони не викликають пікових концентрацій кальцію у крові та мають кращий профіль безпеки.

🔹 Збалансоване харчування. Молочні продукти, риба з кістками, горіхи, броколі, бобові — природні джерела кальцію, які не лише укріплюють кістки, а й знижують ризик кальцифікації судин.

🔹 Комплексні підходи. Рекомендації для профілактики постменопаузального остеопорозу:

• кальцій — 1000–1200 мг/добу,
• вітамін D — 400–800 МО/добу,
• білок — 1,0–1,2 г/кг/добу,
• регулярна фізична активність та профілактика падінь.

Здоров’я серця і кісток тісно пов’язані. Клініцистам важливо розглядати пацієнта не лише з точки зору кардіології чи ортопедії, а інтегровано.

• Поліпшення кардіометаболічного профілю автоматично знижує ризик переломів.
• Вибір безпечних форм кальцію має ключове значення для пацієнтів із високим кардіоваскулярним ризиком.
• Стратегії здорового способу життя залишаються універсальною профілактикою і для серця, і для кісток.

Комплексний підхід дозволяє не лише зменшити ризик переломів, а й продовжити життя без серцево-судинних ускладнень.

Джерело: Тhepharma.media

.