Головний мозок — основа центральної нервової системи (ЦНС) та один із найскладніших органів людського тіла, що складається з понад 100 млрд нейронів. Вони забезпечують мислення, емоції, рухи й контроль усіх життєво важливих процесів (Maldonado K.A. et al., 2023). Його функціонування залежить не лише від генетики, а й від способу життя, харчування та зовнішніх чинників.
На жаль, неврологічні, психіатричні та нейророзвиткові розлади залишаються провідною причиною смерті та інвалідності. Близько 30% людей у світі стикалися з психічним розладом, а неврологічні хвороби спричинили понад 9 млн смертей у 2016 році. У 2019-му когнітивні проблеми вже мали понад 8,5 млн людей — удвічі більше, ніж 25 років тому. Прогноз невтішний: демографічні й епідеміологічні зміни лише посилять тягар ЦНС-захворювань (Institute of Medicine, 2001; Romero Garavito A. et al., 2025).
Але водночас багато несприятливих наслідків можна попередити, вчасно підтримуючи мозок — за допомогою фармакологічних засобів, модифікації способу життя, соціальної та фізичної активності й правильного харчування. При виражених когнітивних порушеннях варто звернутися до лікаря.
Сучасна фармація пропонує ноотропи — так звані «розумні ліки», дія яких спрямована на покращення мислення, навчання та пам’яті. Лікар може призначити їх при гострих або підгострих станах, що супроводжуються розладами пам’яті, свідомості чи навчання.
Окрім класичних ноотропів, застосовують речовини, що прискорюють метаболізм мозку, холінергічні препарати, а також фітопрепарати, що містять біологічно активні компоненти з ноотропною дією.
Приклади фітохімічних речовин із ноотропним ефектом:
Додатково значення мають вітаміни групи В:
Також важливі:
Особливу роль відіграють омега-3 ПНЖК, зокрема докозагексаєнова кислота (ДГК), що підтримує нейропластичність, комунікацію нейронів та захищає від запалення (DiNicolantonio J.J., 2020; Dighriri I.M., 2022).
Правильний спосіб життя — не менш важливий, ніж ліки.
Глибокий сон активує «лімфатичну систему» мозку, яка очищає його від метаболічних відходів, зокрема β-амілоїду, пов’язаного з деменцією (Jessen N.A., 2015). Норма для дорослого — 7–9 год на добу. Недосипання веде до зниження концентрації, пам’яті та підвищує ризик інсульту (Koo D.L., 2018).
Хронічний стрес ушкоджує гіпокамп — центр пам’яті та навчання. Тимчасово його можна знизити безрецептурними анксіолітиками чи седативними засобами, але ефективними залишаються психологічні практики: медитація, майндфулнес, дихальні техніки. Доведено, що навіть 10 хв медитації щодня покращують роботу префронтальної кори (Norris C.J., 2018).
Середземноморська та DASH-дієти визнані найкориснішими для мозку: вони забезпечують баланс нутрієнтів і сповільнюють когнітивне старіння (Mora I., 2022; Różańska D., 2024).
Ключові чинники дієти для підтримки ЦНС:
Біг, плавання, швидка ходьба та аеробні вправи стимулюють вироблення BDNF — білка, що захищає нейрони й підтримує нейропластичність (Serra L., 2022; Romero Garavito A., 2025).
Спілкування знижує рівень кортизолу та підтримує когнітивну стійкість (Colonnello V., 2017). Додатково користь приносять інтелектуальні ігри, вивчення мов чи музики — усе, що стимулює мозок створювати нові нейронні зв’язки (Rodrigues A.C., 2015; Zelinski E.M., 2009).
Підтримка мозку — це комплексна стратегія, де поєднуються фармакологія, нутриціологія, фізична активність і психоемоційний баланс. Саме цей «пазл» допомагає людині зберегти когнітивне здоров’я протягом життя.
Джерело: Щотижневик «Аптека»
.