Зловживання лікарськими засобами сьогодні є серйозною проблемою, з якою фармацевти стикаються щодня. Кожен пацієнт, що заходить до аптеки, може бути потенційно вразливим до небезпечних моделей прийому ліків, а аптечний працівник часто стає першою лінією оборони, здатною помітити тривожні сигнали, проконсультувати і перенаправити пацієнта до лікаря.
Центр громадського здоров’я МОЗ розробив посібник «Ризики зловживання лікарськими засобами», який допомагає фармацевтам і лікарям краще орієнтуватися у проблемі, дізнатися, які групи препаратів схильні до зловживання, і як виявляти потенційну залежність на ранньому етапі. Це практичний інструмент, що не лише пояснює механізми дії препаратів, а й надає поради щодо профілактики, а також освітні матеріали, які можна використовувати безпосередньо у роботі з пацієнтами. Електронна версія посібника доступна за посиланням.
Серед ліків, що найчастіше стають предметом зловживання, фармацевти відзначають бензодіазепіни, які широко застосовуються при тривожних розладах і безсонні. Навіть короткострокове використання цих ліків без контролю лікаря може призвести до формування фізичної та психологічної залежності. Важливо помічати ознаки толерантності та частоту повторного замовлення ліків пацієнтом, адже це може бути першим сигналом потенційної проблеми. Антидепресанти, хоча й менш часто асоціюються з залежністю, стають ризикованими, коли пацієнт змінює дозу без консультації лікаря, що може призводити до нестабільного настрою та небезпечних побічних ефектів. Опіоїдні анальгетики є однією з головних причин хронічної залежності від болю, і фармацевт повинен уважно стежити за частими замовленнями великих доз. Снодійні та протиепілептичні препарати несуть ризики інтоксикації та порушення когнітивних функцій при самостійній покупці, особливо серед літніх пацієнтів. Анаболічні стероїди, що використовуються без медичних показань, можуть серйозно впливати на серцево-судинну систему, гормональний баланс та психіку пацієнта.
Глобальна статистика підтверджує актуальність проблеми. За даними Національного інституту зловживання наркотиками США, до 6,1% населення зловживає рецептурними препаратами, і 3% з них — опіоїдними анальгетиками. В Європейському Союзі близько 5% дорослих хоча б раз у житті використовували седативні препарати без призначення лікаря. Ці цифри підкреслюють, що зловживання лікарськими засобами — не локальна проблема, а глобальна тенденція, яка потребує системного підходу та уваги з боку всіх учасників системи охорони здоров’я.
Фармацевти повинні особливо уважно ставитися до пацієнтів, які не отримують належної медичної допомоги, займаються самолікуванням хронічного або гострого больового синдрому чи психічних розладів, а також мають історію зловживання психоактивними речовинами або алкоголем. У невеликому місті один фармацевт помітив молодого пацієнта, який регулярно купував дифенгідрамін без рецепта. Замість того, щоб просто відмовити у продажу, фармацевт провів делікатну бесіду, пояснив ризики і запропонував інформаційні матеріали. Пацієнт визнав проблему і звернувся за допомогою до спеціаліста, що стало успішним прикладом профілактики залежності.
Робота фармацевта включає консультації, відстеження поведінки пацієнта та співпрацю з лікарями. Важливо пояснювати пацієнтам ризики неконтрольованого використання ліків, надавати чіткі інструкції щодо дозування та тривалості курсу, а також звертати увагу на частоту відвідувань аптеки. Використання посібника ЦГЗ допомагає підвищити обізнаність пацієнтів і колег, що сприяє безпеці та освіті у сфері охорони здоров’я.
Зловживання лікарськими засобами — це комплексна проблема, і саме фармацевт може стати ключовою фігурою у профілактиці та ранньому виявленні потенційної залежності. Завдяки практичним поради посібника ЦГЗ аптечна практика перетворюється не лише на процес продажу ліків, а й на важливу точку освіти, безпеки та підтримки пацієнта.
.Джерело: АПАУ
.
