Наприкінці літа Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) винесла на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а також імпорту лікарських засобів. Головна мета цього документа — уточнити вимоги до кадрового забезпечення аптек, насамперед у частині фахової освіти, займаних посад та відповідності працівників кваліфікаційним критеріям.
Здавалося б, зміни торкаються лише формальних процедур — як перевіряти, хто і на якій посаді працює в аптеці. Та на практиці йдеться про ширший контекст: якість фармацевтичних послуг, доступність аптек у сільських громадах, а також рівень відповідальності бізнесу за дотримання стандартів.
Навіщо уточнюють вимоги
Нагадаємо: чинні Ліцензійні умови вже містять положення про наявність у працівників аптек фармацевтичної освіти відповідного рівня. Проте на практиці залишалося чимало прогалин. Наприклад:
- у деяких закладах «помічник фармацевта» міг виконувати обов’язки завідувача аптеки, хоча формально це не дозволено;
- виникали суперечки під час перевірок, коли інспектори і власники аптек по-різному трактували поняття «відповідність посаді»;
- у малих населених пунктах власники часто шукали компроміси, аби зберегти роботу аптеки при нестачі кадрів.
Таким чином, новий проєкт постанови прагне закрити ці прогалини:
- деталізувати класифікацію посад;
- уніфікувати вимоги до дипломів і спеціалізацій;
- спростити перевірку укомплектованості аптек.
Як пояснюють у Держлікслужбі, «мета змін полягає у вдосконаленні процесу перевірки наявності та укомплектованості аптечних закладів фахівцями з фармацевтичною освітою, їх класифікації та відповідності займаним посадам».
Приклади можливого впливу
- Аптеки у селі.
Якщо вимоги будуть жорстко прописані без врахування дефіциту кадрів у віддалених громадах, частина аптек може опинитися на межі закриття. Нагадаємо, вже зараз у селах функціонують «аптеки на колесах», які закривають потребу там, де немає стаціонарних аптек. Втрата навіть кількох фахівців може стати критичною. - Кадрова конкуренція.
Великі мережі зможуть швидше адаптуватися до нових вимог і переманювати спеціалістів із менших аптек, що загострить кадрову нерівність. - Рівень відповідальності.
Для самих фармацевтів підвищення вимог може стати стимулом до підвищення кваліфікації. Але також може викликати тиск з боку роботодавців, які вимагатимуть більшої універсальності від персоналу.
Думки учасників ринку
Експерти ринку вже неодноразово наголошували, що кадрова проблема є однією з найбільш болючих для фармацевтичної галузі.
- Фармацевти-«практики» говорять: «Навантаження у сільських аптеках і так колосальне. Якщо вимагатимуть лише спеціалістів з повною фармацевтичною освітою, то багато аптек просто закриються».
- Представники мереж вважають зміни логічними: «Пацієнт має право на якісну консультацію і безпечне відпускання лікарських засобів. Укомплектованість штатів — це питання довіри».
- Незалежні експерти додають: «Надмірне зарегулювання призведе до зменшення аптечної мережі у селах, тоді як місто майже не відчує змін».
Логічні висновки
- Регулятор має балансувати. Посилення вимог — це завжди про якість, але воно не повинно знищити доступність ліків у громадах.
- Громадське обговорення критично важливе. Саме зараз фармацевти можуть надати свої пропозиції, щоб уникнути перекосів у кінцевому варіанті постанови.
- Необхідна підтримка кадрів. Паралельно зі змінами держава має подумати про програми стимулювання молодих спеціалістів працювати в селах.
Таким чином, питання укомплектованості кадрами — не лише формальна вимога. Це — основа довіри до фармацевтичної системи, але водночас і виклик для доступності ліків у найвразливіших регіонах.
У службі зауважують, що пропозиції до проєкту постанови приймаються протягом місяця з дня його офіційного оприлюднення за адресою: м. Київ, 03115, просп. Берестейський, 120-А, та електронну адресу: dls@dls.gov.ua.
Проєкт постанови
Зміни
Джерело: АПАУ
.
