

Мобільні аптечні пункти (МАП) давно стали ключовим інструментом забезпечення доступу до ліків у віддалених населених пунктах України, особливо на прифронтових територіях. Вони виконують соціальну місію, дозволяючи мешканцям малих громад отримувати життєво необхідні лікарські засоби без потреби у тривалих поїздках. Проте нещодавнє закриття двох МАПів мережі «9-1-1» на Херсонщині та Харківщині підкреслює глибші проблеми фінансування та регуляторного середовища для таких соціальних ініціатив.
За даними мережі, утримання одного мобільного пункту обходиться у майже 100 тис. грн на місяць. Раніше фінансування МАПів здійснювалось за рахунок прибутку стаціонарних аптек мережі, які забезпечували додатковий ресурс для соціальних проєктів. Однак обмеження маркетингових платежів, введене Постановою №168 КМУ, змінило фінансову модель.
Якщо раніше аптеки виходили в плюс 4,82%, тепер вони демонструють збиток у розмірі 2,63%. Відповідно, ресурс для утримання МАПів відсутній. Це і стало причиною тимчасового призупинення роботи двох аптек на колесах: 15 липня – на Херсонщині, а 29 липня – на Харківщині.
Закриття МАПів залишило без доступу до ліків жителів 52 населених пунктів Херсонської області, включно з Великоолександрівською, Високопільською, Нововоронцовською, Калинівською, Борозенською, Кочубейською та Милівською громадами. На Харківщині, де наразі працює лише один МАП мережі «9-1-1», його графік обслуговування — один раз на 17 днів на населений пункт — не забезпечує достатню доступність ліків для 92 малих селищ.
Це яскраво демонструє, що соціальна місія аптек, орієнтована на віддалені громади, стає вразливою через регуляторні обмеження та фінансові складнощі. Мобільні аптеки не лише забезпечують ліками, а й виконують функцію медичної підтримки, своєрідного “моста” між системою охорони здоров’я та віддаленими населеними пунктами.
Ситуація з МАПами «9-1-1» показує, що соціальні ініціативи в аптечній сфері потребують стабільного фінансування та врахування регуляторних обмежень. Для збереження доступу до лікарських засобів у малих громадах необхідно переглянути механізми підтримки мобільних аптек, включаючи можливість компенсації витрат за рахунок державних програм або гнучкішу систему маркетингових платежів.
Фармацевтичні мережі, які орієнтуються на соціальні проєкти, потребують комплексного підходу, що поєднує економічну ефективність із соціальною відповідальністю, щоб гарантувати, що мобільні аптеки залишаються доступними для мешканців віддалених та прифронтових територій.
Джерело: АПАУ
.