Травматичні події сьогодення залишають глибокий слід не лише на тілі, а й у психіці людини. Стресові реакції — тривога, гнів, порушення сну, нав’язливі думки — часто стають супутниками тих, хто пережив травму. Для більшості ці симптоми поступово слабшають. Проте у значної частини людей вони затягуються, переходять у хронічний стан — посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Цей розлад серйозно ускладнює життя і потребує своєчасної діагностики й лікування.

Для фармацевтів ПТСР — не абстрактна проблема, а реальність у щоденній роботі. Саме вони першими можуть помітити симптоми у відвідувачів аптеки, що звертаються за засобами від тривоги, безсоння чи нервового напруження. Розуміння природи ПТСР, симптомів та основ лікування допоможе ефективно підтримати таких пацієнтів.

Що таке ПТСР?

ПТСР — це психічне захворювання, що виникає як тривала реакція на травматичні події, що загрожували життю або здоров’ю. Воно розвивається у близько 6% осіб, які пережили травму, але серед військових, жінок, дітей і тих, хто зазнав повторних травм — цей відсоток значно вищий.

Травмуючими подіями можуть бути бойові дії, насильство, аварії, стихійні лиха. В Україні, на тлі військового конфлікту, майже кожен має потенціал до розвитку ПТСР.

Як проявляється ПТСР?

Симптоми ПТСР різноманітні:

• Нав’язливі спогади, флешбеки, нічні кошмари, що повторно повертають людину в травматичний момент.
• Уникання нагадувань про травму — ситуацій, місць, розмов.
• Відчуженість, емоційна тупість, втрата інтересу до колишніх захоплень, соціальна ізоляція.
• Підвищена тривожність, пильність, реактивність на подразники, легке налякування.
• Дисоціативні симптоми — відчуття нереальності, відчуження від себе чи світу.
• Гнів, депресія, фізичні симптоми (головний біль, розлади шлунку), зловживання психоактивними речовинами.

У дітей симптоми можуть бути менш типові: повторення травми у грі, проблеми зі сном, навчанням, страхи.

Роль фармацевта у підтримці пацієнтів із ПТСР: конкретні поради

Фармацевти часто є першою точкою контакту для людей, які переживають емоційне навантаження після травматичних подій. Саме тому знання ознак ПТСР та навички комунікації допоможуть ефективно підтримати пацієнтів і направити їх на необхідну допомогу.

1. Розпізнавайте симптоми:

• Звертайте увагу, якщо пацієнт скаржиться на тривожність, безсоння, нав’язливі думки або дратівливість.
• Якщо людина уникає розмов про певні теми або виглядає відчуженою, це може бути ознакою ПТСР.
• Особливо уважно ставтеся до тих, хто постійно приходить по седативні або снодійні препарати.

2. Консультуйте з розумінням:

• Спілкуйтеся спокійно та емпатично, не поспішайте з оцінками чи порадами.
• Поясніть, що симптоми — це нормальна реакція на травму, яка потребує уваги.
• Порадьте безрецептурні засоби для підтримки нервової системи, наприклад, фітоседативи (валеріана, пустирник), магній, вітаміни групи В.

3. Рекомендуйте немедикаментозні методи:

• Порадьте дотримуватися режиму сну, регулярних фізичних навантажень і правильного харчування.
• Поясніть користь технік релаксації — дихальних вправ, медитації, прогресивної м’язової релаксації.
• Заохочуйте пацієнтів підтримувати соціальні контакти та розмовляти з близькими про пережите, коли вони будуть готові.

4. Підтримуйте мотивацію звернутися до фахівця:

• Обережно підкажіть, що іноді професійна психотерапія чи медикаментозна підтримка необхідні для повного одужання.
• Запропонуйте інформацію про доступні послуги психічного здоров’я, гарячі лінії та консультації.

5. Спостерігайте за тривожними ознаками:

• Якщо пацієнт виявляє суїцидальні думки, сильно агресивний або демонструє значне погіршення функціонування — рекомендуйте негайний візит до лікаря або швидку допомогу.
• Поясніть, що це серйозні сигнали, і допомога доступна.

6. Ведіть облік та співпрацюйте:

• Ведіть нотатки про симптоми та препарати, які рекомендували.
• У разі можливості комунікуйте з іншими медичними працівниками, щоб забезпечити комплексну підтримку пацієнта.

Завдяки таким діям фармацевт стає не лише консультантом із ліками, а й важливим опорним пунктом для пацієнта, який переживає складний період життя. Навички чуйної комунікації та розуміння психічного здоров’я можуть врятувати не одне життя.

Джерело: Щотижневик «Аптека»

.