Спалах у Солом’янському районі столиці: медики про симптоми, передачу та профілактику гепатиту А
12.05.2025
МОЗ затвердило граничні референтні ціни на лікарські засоби
13.05.2025

Коли пауза вбиває: як скорочення фінансування ставить під загрозу ВІЛ-пацієнтів в Україні

Понад 10 000 нових випадків ВІЛ-інфекції за 2024 рік, чверть звільненого персоналу в громадських організаціях, призупинені програми профілактики та критична невизначеність. Такою є реальність української ВІЛ-сфери сьогодні. І все це — на фоні перегляду фінансування з боку одного з найбільших донорів — уряду США.

Попри складну воєнну ситуацію, Україна роками вибудовувала ефективну систему протидії ВІЛ. Але нинішній фінансовий «стоп» може обнулити десятиліття прогресу.

«Нам досі не зрозуміло чому, і ми не питаємо — розморозили, отже, працюємо», — каже Андрій Клепіков, виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я.

Пауза, яка болить

Після загального наказу про призупинення діяльності усі національні ВІЛ-сервіси опинились у стані паузи — щонайменше на 2–4 тижні. У цей період зупинилось тестування, профілактика, нові прийоми пацієнтів. І хоча більшість проєктів були частково «розморожені», ключове питання — на якому горизонті планування?

Офіційно Державний департамент США заявив, що перегляд триває, попри завершення основної перевірки. Офіс управління та бюджету проводить власну ревізію, а фінансування продовжено лише до кінця вересня — хоча початково програма мала діяти до 2026 року.

«PEPFAR — важлива і рятівна програма, яка буде продовжена, але з часом має бути скорочена», — вказує держсекретар США Марко Рубіо.

Українська відповідь: гнучкість та адаптація

На фоні затримок із закордону, Центр громадського здоров’я МОЗ та партнери перерозподілили залишки ліків в регіони з найбільшою потребою. Перевага — тим схемам АРТ, які можна підтримувати навіть в умовах дефіциту.

Україна запевняє, що зможе забезпечити антиретровірусну терапію всім поточним та новим пацієнтам як мінімум до кінця листопада. Але що далі — питання залишається відкритим.

«Політика полягає у збереженні повного спектру рятівних послуг навіть в умовах воєнного стану або нестабільного зовнішнього фінансування», — наголошують у ЦГЗ.

Найбільш вразливою залишається первинна профілактика та тестування. Дефіцит експрес-тестів, суворі нові вимоги донорів щодо DEI (diversity, equity, inclusion) і питань репродуктивного здоров’я ускладнюють відновлення цих програм.

Не просто скорочення — зміна екосистеми

Для досвідчених гравців українського громадського сектора це не перша криза фінансування. Але нинішня ситуація — безпрецедентна. Як зазначають в організації «100% життя», довелось скоротити чверть персоналу через зупинку проєктів.

Паралельно під загрозою — і Глобальний фонд, другий за обсягом донор у боротьбі з ВІЛ в Україні. Близько третини його бюджету також надходить із США. Якщо фінансування не відновиться у повному обсязі, кошти можуть бути перекинуті з профілактики на ліки — що вдарить по довгостроковій стратегії.

«Україна та її партнери можуть збалансувати інші джерела, але зараз багато країн скорочують підтримку, зосереджуючись на обороні», — каже Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

Втрати, які не рахують

Ризики не обмежуються зупинкою послуг. Мова йде про зростання смертності. За оцінками, до 3 мільйонів смертей у світі можуть бути спричинені скороченням міжнародної допомоги у сфері ВІЛ.

В Україні 75% нових випадків у Чернігівській області за останні два роки виявлялися вже на пізніх стадіях. Це — відлуння збоїв у тестуванні та профілактиці, які почались ще раніше.

Фармацевтична спільнота має залишатися обізнаною і включеною у цю дискусію — адже стабільність ВІЛ-сервісів напряму пов’язана з безперервністю медикаментозного забезпечення, оновленням протоколів та збереженням здоров’я нації в умовах багатофакторної кризи.

Джерело: УНН

.

Зворотній зв'язок

 

×