З 1 квітня 2025 року в Україні набув чинності наказ МОЗ №1827, який затвердив новий Порядок управління медичними відходами. Документ встановлює сучасні вимоги до збирання, зберігання, транспортування та оброблення відходів медичного походження — і його дія поширюється на значно ширше коло суб’єктів, ніж можна було б очікувати.

Стара система скасована

Відтепер більше не чинні Державні санітарні норми і правила, які діяли з 2015 року (наказ МОЗ №325). На заміну прийшов комплексний підхід, який гармонізує українське законодавство з європейськими екологічними та санітарними стандартами. Водночас — це означає нові обов’язки для тих, хто не завжди сприймає себе як «генератор медичних відходів».

Хто має дотримуватись нових вимог

Нові санітарні норми поширюються не лише на класичні медичні заклади, але й на:

• ФОПів із ліцензією на медичну практику — сімейних лікарів, стоматологів, гінекологів, які ведуть приватну практику;
• Державні судово-медичні установи;
• НУО, що працюють з ВІЛ — наприклад, ті, що проводять тестування чи обмін шприців;
• Суб’єктів у сфері управління відходами — зокрема, тих, хто має ліцензії на оброблення або перевезення небезпечних медичних відходів;
• Аптеки, особливо ті, що надають послуги з вакцинації, експрес-тестування або реалізують медичні вироби, які стають відходами після використання.

Що тепер вважається медичними відходами

У документі чітко визначено: медичні відходи — це все, що пов’язане з діагностикою, лікуванням, профілактикою або доглядом за пацієнтами. До таких належать:

• використані шприци, катетери, пробірки;
• матеріали з біологічними рідинами;
• залишки медикаментів;
• засоби особистого захисту, що були в контакті з пацієнтом;
• контейнери та упаковка з-під ліків;
• залишки вакцин, тестів, пластирів тощо.

Класифікація здійснюється за постановою КМУ №1102 (Національний перелік відходів), а також Порядком класифікації відходів, затвердженим тією ж постановою.

Основні обов’язки: без виключень

Всі утворювачі медичних відходів тепер зобов’язані:

• Класифікувати відходи самостійно — за принципом джерела, типу та рівня небезпеки;
• Збирати відходи роздільно — небезпечні, інфекційні, токсичні, колючі — в окремі контейнери з маркуванням;
• Зберігати у визначених місцях — зі спеціальними умовами вентиляції, температури та захисту;
• Передавати відходи тільки ліцензованим перевізникам — що мають право здійснювати внутрішні вантажні перевезення небезпечних відходів;
• Вести облік та звітність — хто, коли, скільки і якого типу відходів передав.

Що це означає для аптек?

Хоча аптеки не є медичними закладами у класичному розумінні, вони можуть потрапити під дію нових норм, якщо:

• надають послуги вакцинації;
• продають або приймають назад тести, шприци, глюкометри, медтехніку;
• утворюють залишки лікарських засобів або упаковки, що класифікуються як медичні відходи.

Аптечний бізнес повинен мати чіткий алгоритм дій, інструкції для персоналу та договір з ліцензованим оператором з утилізації.

«Сміття стає відповідальністю. Новий підхід змушує бізнес не лише лікувати, а й думати, як не нашкодити довкіллю й здоров’ю людей вдруге»,
— зазначає екологічний консультант Олексій Сидоренко.

А якщо не виконувати?

Порушення вимог поводження з медичними відходами загрожує:

• адміністративною відповідальністю;
• позаплановими перевірками;
• призупиненням ліцензії на медичну практику;
• збитками від потенційних судових позовів у разі шкоди здоров’ю або довкіллю.

Що робити зараз?

1. Оцінити власну діяльність — чи є ви утворювачем медичних відходів.
2. Пройти навчання — для персоналу щодо нових вимог.
3. Заключити договори з ліцензованими підрядниками.
4. Підготувати приміщення та контейнери для зберігання.
5. Запровадити ведення обліку та звітності.

Джерело: Rada.gov.ua

.