10–11 липня 2025 року в Римі (Італія) відбулася масштабна Міжнародна конференція з відновлення України — Ukraine Recovery Conference (URC 2025). Цей захід став ключовою міжнародною платформою для обговорення стратегічних напрямів післявоєнної відбудови країни, мобілізації фінансової та технічної підтримки, а також поглиблення інтеграції з Європейським Союзом (ЄС).
У заході взяли участь представники урядів, бізнесу, міжнародних організацій та громадськості з близько 100 країн. Теми дискусій охоплювали зміцнення економіки, розвиток критичної інфраструктури, енергетичну безпеку, реформи, цифровізацію та партнерства, що сприяють сталому розвитку України. За підсумками конференції Україна залучила близько 200 млн євро на відновлення медичної системи.
Окрему увагу було приділено фармацевтичній сфері як стратегічному сегменту відновлення та інтеграції. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України організувало воркшоп «Розвиток фармацевтичного сектору України як гарантія доступу до критично важливих ліків для ЄС». Ініціаторкою заходу стала заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко.
Учасники воркшопу — експерти Європейської комісії, регуляторні органи Польщі, українські парламентарі, керівники МОЗ та галузевих асоціацій (Medicines for Europe, Американська торговельна палата в Україні, Асоціація «Виробники ліків України») — обговорили шляхи подолання дефіциту критично важливих ліків у ЄС, зміцнення ланцюгів постачання та створення спільних виробничих потужностей.
У 2019 році ЄС зіткнувся з дефіцитом критично важливих лікарських засобів, що стало поштовхом для розробки Critical Medicines Act — правової рамки, покликаної посилити безпеку постачання, забезпечити стабільну доступність препаратів та зміцнити фармацевтичну автономію ЄС.
Як наголосила Марина Слободніченко, Україна підтримує ці ініціативи, і вже шість українських виробників приєдналися до Critical Medicines Alliance — альянсу Європейської комісії для координації зусиль у цій сфері.
Президент польського регуляторного органу Гжегож Цессак підкреслив, що пандемія COVID-19, війна в Україні та залежність ЄС від поставок з Китаю й Індії висвітлили критичні вразливості у фармацевтичних ланцюгах. Основні цілі Critical Medicines Act:
Цей законодавчий акт відкриває можливості для створення стійкої системи лікарських засобів у Європі. Серед пропозицій — створення спеціалізованого фонду ЄС для підтримки виробництва та ланцюгів постачання.
Експерти відзначають, що Critical Medicines Act підкреслює необхідність міжнародних стратегічних партнерств. Україна має потенціал стати надійним виробничим хабом, що диверсифікує ланцюги постачання.
Директор з медичних продуктів DG SANTE Райнер Бекер повідомив про масштабне дослідження української фармгалузі, спрямоване на оцінку її виробничих потужностей і ресурсів. Результати будуть представлені найближчим часом.
Генеральний директор Асоціації Medicines for Europe Адріан ван ден Ховен підкреслив важливість участі України в європейських цифрових системах верифікації та конвергенції регуляторних стандартів, наприклад, взаємного визнання GMP. Він зауважив, що ринкова модель сьогодні не стимулює гнучкість і швидку реакцію на кризові виклики, а фармацевтична співпраця з Україною могла б змінити цю ситуацію.
Генеральний директор компанії «ІнтерХім» Анатолій Редер окреслив три ключові можливості:
Взаємне визнання сертифікатів GMP між Україною та ЄС відіграє ключову роль у зміцненні довіри, прискоренні доступу ліків на ринок і підвищенні інвестиційної привабливості.
Незважаючи на війну, фармацевтична промисловість України демонструє зростання: у 2024 році експорт фармпродукції зріс на 20,6%, до 227,8 млн доларів США.
В Україні працюють:
Роздрібна мережа охоплює понад 24 450 аптек і 76 e-commerce платформ, у 16 регіонах функціонують мобільні аптечні пункти.
Виробники дотримуються стандартів GMP ЄС, сертифікації EDQM, а Україна бере участь у Загальноєвропейській мережі GEON. П’ять лабораторій країни мають право контролю якості ліків, українські інспектори проходять міжнародні тренінги та беруть участь у GMP-інспекціях.
Новий регуляторний орган фармацевтичної сфери України має запрацювати у 2027 році. Його мета — захист здоров’я населення і підтримка інновацій, дотримання європейських стандартів.
Створення органу супроводжується роботою Advisory Board, до якого увійшли провідні міжнародні й українські експерти. Серед них — Райнер Бекер, Михайло Радуцький, Ольга Стефанишина.
Приєднання України до Договору про спільні закупівлі заходів медичного захисту (Joint Procurement Agreement — JPA) відкриває доступ до європейських механізмів захисту здоров’я та забезпечення лікарськими засобами.
Підписаний на URC 2025 меморандум про співпрацю між МОЗ, Medicines for Europe, Американською торговельною палатою, Європейською Бізнес Асоціацією, Спілкою українських підприємців і Асоціацією «Виробники ліків України» закладає основи для:
Цей крок є потужним каталізатором для формування стратегічних інвестиційних проєктів у фармацевтичній галузі України.
URC 2025 стала визначним майданчиком для переосмислення ролі України у фармацевтичній безпеці Європи. Українська фармацевтична галузь демонструє високий потенціал не лише з огляду на виробничі можливості, а й як важливий партнер для стратегічної інтеграції з ЄС.
Втілення принципів Critical Medicines Act відкриває перед Україною нові можливості для поглиблення співпраці, залучення інвестицій та модернізації виробництва. Це — шанс стати потужним виробничим і логістичним хабом, який посилить безпеку постачання критично важливих ліків для всієї Європи.
Джерела: Щотижневик «Аптека»
.
