

Фармацевтична галузь в Україні переживає складний період, зокрема через зростаючу монополізацію ринку великими мережами. Ситуація ускладнюється тим, що ці мережі фокусуються на прибуткових локаціях, залишаючи малі населені пункти без аптечного обслуговування. Цю проблему особливо гостро відчувають власники невеликих аптек, які прагнуть зберегти доступ до ліків для мешканців сіл і селищ.
Наталя Бурмак, власниця аптеки в селищі Олександрівка Миколаївської області, поділилася своїм досвідом роботи в умовах повномасштабної війни. За її словами, під час бойових дій, коли великі мережеві аптеки закрилися і вивезли ліки, вона продовжувала працювати.
«Під час обстрілів і постійних вибухів наша аптека залишалася відкритою, — згадує Наталя. — Ми самостійно вирішували логістичні проблеми, привозячи ліки з інших областей, щоб забезпечити місцевих жителів і сусідні громади».
Сьогодні, коли ситуація стабілізувалася, великі мережі повертаються і відкривають точки продажу лише у місцях із високою прохідністю. Це створює додатковий тиск на малі аптеки, змушуючи їх закриватися через нерівні умови конкуренції.
Малі аптеки опиняються в нерівних умовах через різницю у ціноутворенні. Постачальники пропонують мережевим аптекам вигідніші умови, зокрема нижчі ціни на ліки, що дає їм змогу встановлювати нижчі роздрібні ціни.
«Хіба це чесна конкуренція? — ставить риторичне запитання Наталя. — У нас ціни закупівлі часто вищі, ніж у мереж, що ставить під сумнів виживання малих аптек».
Мережі, маючи значні фінансові резерви, можуть дозволити собі відкривати нові аптеки навіть у кризових умовах. Натомість малі бізнеси часто працюють на межі рентабельності.
Наталя акцентує увагу на тому, що аптеки повинні конкурувати не цінами, а якістю обслуговування та рівнем професіоналізму персоналу. Однак у великих мережах нерідко працюють співробітники без спеціальної фармацевтичної освіти, що може бути небезпечним для пацієнтів.
«Я бачила випадки, коли людям продавали несумісні препарати або одночасно два лікарські засоби з однією і тією ж діючою речовиною. Це наслідок роботи нефахівців у мережах», — пояснює вона.
Закриття малих аптек може призвести до ситуації, коли великі мережі втратять інтерес до малоприбуткових регіонів. У таких умовах люди в селах залишаться без доступу до ліків.
Для збереження аптечного обслуговування в регіонах Наталя пропонує запровадити єдину цінову політику на лікарські засоби, яка б регулювала ціни закупівлі для всіх аптек. Це забезпечить рівні умови конкуренції та дасть змогу малим аптекам залишатися на ринку.
«ФОПи завжди були ближчими до пацієнта. Ми працюємо не лише як продавці ліків, а й як консультанти, допомагаючи людям у складних ситуаціях», — наголошує Наталя.
Сьогодні малі аптеки потребують підтримки як від держави, так і від суспільства. Без них у багатьох регіонах фармацевтична допомога може стати недоступною.
Джерело: thepharma.media
.