Цьогорічне раннє потепління зумовило не лише завчасне пробудження флори, а й пришвидшило активізацію діяльності різних представників фауни, зокрема й комах. Особливої «уваги» цьогоріч заслуговують мошки, які попри те, що є одними з найбільш поширених представників «комашиного світу», можуть «похвалитися» й одними з найбільших «бойових» навичок.
Протягом останніх років на тлі зростання захворюваності алергічного генезу, фіксується й збільшення кількості алергічних реакцій через укуси комах (інсектна алергія) (Gutowska-Ślesik J. et al., 2023). Така ситуація є очевидною, враховуючи, що комахи, серед яких і багато кусючих, становлять значну частину біорізноманіття на Землі. Повідомляється, що їх чисельність досягає 5,5 млн видів (Showket A.D. et al., 2021). Зокрема, на території України встановлено поширення близько 284 видів кровосисних двокрилих комах: москітів, комарів, ґедзів, мокреців, але найбільша таксономічна різноманітність та поширеність характерна для «агресивних» представників комашиної «команди» — мошок (Павліченко В.І., 2020).
Є приказка, що собаки кусючі від життя собачого, проте чому літаючі «кровопивці» такі агресивні? Відповідь ховається у фізіології комах. Зокрема, комарам та мошці потрібна кров від тварин та людей, щоб отримати білки, що зумовлюють дозрівання їх яєць, тобто для продовження роду. На відміну від комарів, наслідки атаки мошок значно тяжчі, що пов’язано з токсичністю їх слини та способом потрапляння її в організм «господаря».
Якщо говорити про комарів, то вони при укусі проколюють шкіру за допомогою довгого тонкого хоботка і висмоктують кров з капіляра, а от мошка (йдеться саме про самок, адже самці — нектароїдні) розрізає тіло, викушує плоть і впорскує свій основний алерген — слину, яка, окрім кровотечі, через вміст низки токсичних біоактивних компонентів може викликати тяжку алергічну реакцію — симулідотоксикоз, що проявляється різким свербежем, відчуттям печіння, внутрішньошкірним крововиливом, набряком і почервонінням. Набряк та біль від укусу мошок набагато вираженіший та триває довше порівняно з укусами комарів. Варто зауважити, що в рану зі слиною мошки потрапляє й спеціальна знеболювальна речовина, що здебільшого «маскує» момент прокушування і поглинання крові та робить його непомітним для людини. Ступінь вираженості реакцій на укус мошки коливається від локальних проявів до тяжких місцевих симптомів і навіть розвитку найтяжчої системної реакції — анафілаксії, та залежить від частоти контакту з укусами мошки та індивідуальних особливостей людини (табл. 1) (Поночевна О.В. та ін., 2018).Таблиця 1. Типи алергічних реакцій при укусах мошки
| Тип алергічної реакції | Клінічна картина |
| Місцева | Може розвиватися в місці укусу у вигляді гіперемії та набряку діаметром >10 см і зберігається принаймні 24 год.При цьому фіксується наявність вираженого свербежу і може прогресивно зростати площа набряку в ділянці порожнини рота і горла, що є небезпечною прогностичною ознакою щодо розвитку асфіксії. |
| Системна | Вирізняється складністю клінічних ознак, порушенням загального стану хворого і залученням у процес внутрішніх органів.При особливо тяжких формах алергічної реакції смерть може настати протягом декількох хвилин: 66% усіх летальних випадків реєструють у 1-шу год після укусу, 96% — протягом перших 5 год. Основною причиною смерті є асфіксія з наступним судинним колапсом. |
Так, унаслідок укусу мошок на тілі може розвинутися висип — папули і везикули на еритематозній основі, що можуть супроводжуватися значно вираженим свербежем, іноді пухирцями та невеликими виразками, вкритими кіркою. Домінуючими системними симптомами є головний біль, підвищення температури тіла, лімфаденопатія, анафілаксія, серцево-судинні ускладнення, порушення активності й рухливості. До всього місце укусу може бути інфіковане бактеріями, наявними в навколишньому середовищі або на тілі мошки, що може збільшувати вираженість патологічної симптоматики (Chiriac А. et al., 2016; Sitarz M. et al., 2022). Варто зауважити, що сенсибілізація алергенами комах може розвиватися в будь-якому віці. За різними оцінками, підвищеною чутливістю до укусів комах страждає біля 5% усього населення, з яких системні алергічні реакції проявляються майже у 3% усіх дорослих, і майже 1% усіх дітей (Ludman S.W. et al., 2015; Golden D.B., 2007).
Запобігти небажаній зустрічі з агресивними комахами і, відповідно, попередити небажані наслідки від такого «знайомства» можна, якщо дотримуватися певних запобіжних заходів.
Зокрема, для захисту від мошки одяг та спорядження рекомендується обробляти засобами, що містять перметрин, а для нанесення на шкіру використовувати засоби, що містять ДЕТА (N,N-діетил-м-толуамід або N,N-діетил-3-метил-бензамід), пікаридин, олію лимонного евкаліпта (пара-ментан-3,8-діол), IR3535 (3-[N-бутил-N-ацетил]-амінопропіонову кислоту) та 2-ундеканон (метилнонілкетон).
Звичайно, що на 100% захистити себе від усіх негативних впливів зовнішнього середовища не завжди вийде. От і мошки, якби ми від них не захищалися, можуть-таки «прорвати лінію оборони» та завдати «удару» з досить неприємними наслідками. Тому в разі, коли мошка все-таки покусала, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:
Тим особам, які мають в анамнезі системні реакції на укуси комах, потрібно носити із собою ургентні комплекти лікарських засобів, що містять епінефрин для самостійного введення.
Варто пам’ятати, що почервоніння шкіри та свербіж є звичайною реакцією на укус і вони можуть зберігатися до 10 днів. Якщо вираженість місцевих симптомів швидко або значно збільшується або з’являються ознаки погіршення загального стану (підвищення температури тіла, утруднення дихання, блювання, великий набряк), рекомендовано якнайшвидше звернутися по медичну допомогу. Скерувати пацієнта з укусом комахи на консультацію до фахівця також рекомендовано, якщо у хворого наявні імунодефіцит, ознаки приєднання вторинної інфекції, системні реакції на укуси комах або ж, якщо укус локалізується в роті, горлі або на очах.
Джерело: Щотижневик «Аптека»
.
