Зростаюча кількість скарг на розлади психіки, зокрема спектра тривоги, серед населення досягає таких масштабів, що експерти вже називають це явище не інакше, як «цунамі тривоги». Тому і питань в аптеці за засобами терапії тривоги більше з кожним днем.

У лікуванні депресії не існує однієї схеми для всіх

Застосовується і додаткова терапія, адже ефективність антидепресанту — лікарського засобу для регуляції порушеного внаслідок депресії рівня нейромедіаторів головного мозку: серотоніну, дофаміну і норадреналіну, проявляється з часом. Тому на першому етапі лікар-психіатр зазвичай призначає людям з тривожними розладами:

• транквілізатори, які застосовують коротким курсом 2-4 тижні і дуже обережно, щоб не відбулося розвитку респіраторного дистресу або порушення соматичного стану, особливо у пацієнтів похилого віку з множинною коморбідністю;
• гіпнотики (їх призначають тільки в разі порушення засинання, адже при порушенні ритму сну ці препарати не ефективні);
• стабілізатори настрою, антидепресанти;
• атипові антипсихотичні (Рисперидон, Арипіпразол), які найчастіше прописують пацієнтам похилого віку через неможливість використання бензодіазіпінів і т.д.

Що слід знати про взаємодію антидепресантів з іншими ліками

Лікування депресії включає багато медичних втручань, в тому числі застосування фармакотерапії індивідуально для конкретного пацієнта після встановлення остаточного діагнозу і з урахуванням стану пацієнта, супутніх захворювань, вираженості тривоги в структурі депресії, можливості контролювати процес фармакотерапії і ще багатьох чинників. Тому призначаються будь-які медикаменти і, зокрема антидепресанти, виключно лікарем! Адже, з огляду на відсутність явної переваги в ефективності серед антидепресантів, вибір препарату базується на інших факторах — від безпеки, профілю побічних ефектів, коморбідністі, обліку потенційної взаємодії з ліками для терапії супутніх захворювань і до простоти використання (режим прийому) і вартості. На додаток, деякі антидепресанти вимагають титрування дози в кінці терапії, наприклад, або при необхідності заміни препарату іншим.

Таким чином, небажані будь-які втручання в сформований фармакотерапевтичних алгоритм — то приєднання інших лікарських засобів, що призначаються через супутні захворювання, то вживання будь-яких речовин, які можуть мати вплив на психіку людини.

Наприклад, сьогодні пацієнти, які перехворіли на гостру респіраторну коронавирусной хворобою COVID-19, ще деякий час після одужання часто продовжують приймати антитромботичні ліки, які несумісні з деякими антидепресантами. Поряд з цим, тривожні депресивні розлади після COVID-19 — досить часте явище. Такі обставини вимагають послідовного дотримання прописаної медикаментозної частини лікування.

Антидепресанти і алкоголь: вороги навіки чи є винятки?

Алкоголь відносять до психоактивних сполук, крім цього, він обʼєднує в собі і інші властивості:

• медичного препарату;
• природного метаболіту організму людини;
• токсичного ксенобіотику;
• харчового продукту;
• аліментарного фактора.

Природно, що кожен з названих властивостей має свою власну дію і його наслідки. Це може істотно впливати на ефективність і результат будь-якої медикаментозної терапії, в першу чергу, через вплив на метаболізм багатьох лікарських речовин в організмі людини.

Тому одноразове або хронічне вживання етилового спирту — складової алкоголю — є прямим протипоказанням до обʼєднання з більшістю лікарських засобів і, зокрема, антидепресантів. Адже в результаті впливу етанолу на фармакодинаміку і фармакокінетику ЛЗ відбуваються зміни структури і функції клітинних і субклітинних мембран, зростає проникність гістогематичні барʼєрів, що призводить до цілого ряду погано контрольованих процесів — від порушення плинності ліпідних мембран, зміни структури і функції різних рецепторів (опіоїдних, дофамінових , норадреналінових, ГАМК-ергічних), зміни структури і функції ферментів (Na + -K + -АТФази, Ca ++ — АТФази, 5-нуклеотидази, ацетилхолінестерази, аденілатциклази, ферментів мітохондріального електронно-транспортного ланцюга) і до зміни структури потенціал залежних іонних каналів (подібних до кальцієвих), «перекодування» микросомальной етанолокіснювальной системи на окислення етанолу (як наслідок — зниження рівня окислення інших ендогенних і екзогенних лігандів) і підвищення секреції шлункового слизу і зменшення всмоктування ліків в шлунку. А на додачу етанол посилить дію всіх препаратів, що пригнічують ЦНС (вазодилататори, пероральні гіпоглікемічні ЛС і т.д.). Адже пригнічення центральної нервової системи через вплив на рецептори γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) є його основою дією. Саме тому, спожитий у великій дозі етанол призводить до несприятливих наслідків з боку центральної нервової системи:

• поведінкові розлади;
• стан ейфорії;
• сонливості;
• запаморочення
• зниження рефлексів;
• повільні рухи;
• зниження гостроти зору тощо.

Ці ефекти можна порівняти з такими як від психотропних препаратів груп бензодіазепінів і барбітуратів.

До яких наслідків може призвести поєднання антидепресантів з алкоголем?

У поєднанні з деякими типами алкогольних напоїв і продуктів харчування антидепресанти ИМАО (інгібітори МАО), можуть викликати, наприклад, небезпечне підвищення артеріального тиску.

Сучасні антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН) — хоча і відзначаються легкої переносимістю в порівнянні з попередніми класами, але також чутливі до поєднанні з алкоголем і можуть викликати:

• нівелювання медикаментозної терапії депресії. Споживання алкоголю хоч і може тимчасово поліпшити настрій, зате його загальний ефект тільки посилить симптоми тривоги і депресії;
• комбінація антидепресантів і алкоголю впливає на мислення, координацію, моторику і швидкість реакції більше, ніж це робить алкоголь самостійно. Таке зниження концентрації уваги, координації і памʼяті може істотно перешкоджати виконанню професійних завдань і навіть деяких рутинних побутових;
• седативний ефект снодійних препаратів може бути посилена в кілька разів або, навпаки, знизитися і порушити нічний сон — дуже важливий компонент лікування;
• комбінація антидепресантів і алкоголю може призвести до галюцинацій, що вже вимагає невідкладної медичної допомоги та цілодобового спостереження в умовах стаціонару;
• потенціювання побічних ефектів ліків, несумісних з алкоголем — знеболюючі засоби, антибактеріальні препарати і антидепресанти в поєднанні з алкоголем можуть посилити свій токсичний вплив на організм людини.

Отже, в процесі медикаментозного лікування депресивного епізоду поєднання антидепресантів з іншими лікарськими засобами, що приймає пацієнт, повинні бути обговорені з лікарем. Зате категорично заборонений прийом алкоголю! Це нагальна лікарська рекомендація, порушення якої може привести до різкого зниження якості психічного здоровʼя людини.

Джерело: Тhepharma.media

.