

Що таке «пробіотик» і навіщо він потрібен?
■ Що таке пробіотик?
Пробіотики – це живі мікроорганізми, які при застосуванні в достатній кількості проявляють корисні ефекти для здоров’я господаря.
Важливо розуміти тонку межу між деякими цінними компонентами раціону (наприклад: йогурти, кефір, квашені овочі, комбуча, що готуються за участі мікроорганізмів) та, власне, пробіотиками. Бо коли йдеться про пробіотики, то завжди мають на увазі конкретні та ретельно досліджені штами мікроорганізмів, корисні ефекти яких описані в експериментальних наукових публікаціях.
■ Як з’являються пробіотики?
Розробка пробіотиків – тривалий наукомісткий і ресурсозатратний процес. Дослідники проводять скринінг сотень і тисяч різноманітних штамів за рядом показників. Насамперед це дослідження безпечності та нетоксичності.
Штами мають відповідати низці суворих вимог:
Різні пробіотичні штами вивчені різною мірою. До прикладу, одним із найвідоміших пробіотичних штамів є Lactobacillus rhamnosus GG (LGG). Властивості цього штаму відображено в понад 250 клінічних досліджень. Крім позитивних ефектів, пов’язаних із роботою травної системи, дослідження показують, що LGG має потенціал до зниження частоти захворюваності на інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей.
■ Як діють пробіотики?
Пробіотичні мікроорганізми можуть колонізувати слизову оболонку кишківника, підтримуючи та покращуючи склад його мікробіоти. Найчастіше їхній ефект проявляється в пригніченні росту патогенних мікробів. Це стається завдяки продукції різноманітних метаболітів — молочної кислоти, бактеріоцинів тощо.
Серед видоспецифічних (характерних для певних видів бактерій) механізмів впливу: синтез вітамінів, зміцнення бар’єрної функції кишківника, участь у метаболізмі жовчних солей, ферментативна активність і нейтралізація токсинів. Штамоспецифічні механізми зустрічаються рідше. Вони можуть включати продукцію цитокінів, імуномодуляцію, вплив на ендокринну та нервову системи.
При застосуванні пробіотиків завжди потрібно враховувати рівень специфічності їхньої дії та дозування. Надмірне узагальнення інформації про можливості різних пробіотиків може призводити до оманливих висновків щодо їхньої ефективності.
■ Які бувають пробіотики?
Більшість досліджених пробіотиків – це молочнокислі бактерії та біфідобактерії. Також високою популярністю користуються пробіотики на основі деяких спорових бактерій (наприклад Bacillus subtilis, Bacillus clausii), дріжджів (Saccharomyces boulardii) та навіть кишкової палички (Escherichia coli).
Як правило пробіотики бувають у вигляді капсул, однак їх можна зустріти і у кисломолочних продуктах на основі відомих пробіотичних штамів.
■ Наскільки пробіотики ефективні?
Ефективність пробіотика дуже залежить від виду, штаму та дозування. Згадки про пробіотики присутні в лікарських протоколах. Наприклад, пробіотики знижують тривалість діареї в дітей (приблизно на 24 години).
Використання пробіотиків загалом під час лікування антибіотиками може знизити ризик виникнення C. difficile-асоційованого ентериту. А пробіотичні дріжджі Saccharomyces boulardii можуть допомогти в лікуванні рецидивуючого C. difficile-асоційованого ентериту.
Водночас профілактичний ефект пробіотиків у випадку діареї мандрівників оцінюється як дуже низький (8 %).
Що стосується конкретних штамів, то як приклади ефективності пробіотиків можна навести наступне:
Для максимального ефекту від застосування пробіотиків варто в кожному окремому випадку зважати на штам та наукові докази його ефективності.
■ Самостійне застосування пробіотиків
Спеціалісти радять не обирати прийом пробіотиків як підставу, щоб відкладати візит до лікаря з приводу будь-яких проблем зі здоров’ям, і не займатися самолікування. Лікар-спеціаліст краще зрозуміє, який пробіотик варто назначити та надасть рекомендації щодо застосування, особливо за наявності у пацієнта серйозних проблем зі здоров’ям та коли це стосується станів, пов’язаних із проявами імуносупресії.
Джерело інформації: платформа «Бережи себе»
.