Фахівці Міністерства охорони здоров’я пояснили, що таке нечутливість до інсуліну, чому вона розвивається, так як запобігти цьому небезпечному стану.
Інсулінорезистентність – це дедалі гірша відповідь клітин на дію гормону інсуліну. Така нечутливість до інсуліну стає на заваді належного розподілу глюкози по тканинах. Як наслідок, у прагненні нормалізувати рівень глюкози крові інсуліну виробляється ще більше. Спроможність підшлункової це робити тим часом може погіршуватися.
■ Основні чинники розвитку нечутливості до інсуліну
- надлишок калорій в раціоні та як наслідок – набір маси тіла рахунком жирової тканини;
- постійно високий рівень глюкози, бо людина постійно щось під’їдає;
- накопичення вісцерального жиру (довкола внутрішніх органів);
- високий рівень холестерину (зокрема, забагато ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності – це показує розгорнутий аналіз на холестерин);
- надлишок натрію в раціоні (соління, ковбаси, білий хліб, фастфуд);
- брак мікронутрієнтів через незбалансоване харчування (фастфуд, акцент на солодощі, брак городини та інших цільних харчів);
- приймання певних ліків (глюкокортикоїди, антиандрогени, деякі антидепресанти, антипсихотичні препарати);
- малорухливий спосіб життя.
■ Наслідки втрати чутливості до інсуліну
- високий тиск;
- порушений баланс жирів і високий рівень сечовини у крові;
- недоречне запалення (не пов’язане з боротьбою імунної системи зі збудниками хвороб);
- втрата судинами спроможності адекватно реагувати на зміни кровотоку, та схильність до тромбозів.
- Важливо: за 10-15 років інсулінорезистентність може стати цукровим діабетом 2 типу, а ризик інсульту чи інфаркту зростає в рази.
■ Першочергові заходи з повернення чутливості до інсуліну
- зменшення споживання калорій та маси тіла;
- побудова раціону з цільних свіжих продуктів чи приготованих відварюванням, тушкуванням чи запіканням за температури до 180 °C (за такої температури не утворюються сполуки, що можуть сприяти розвитку діабету);
- виключення продуктів із високим глікемічним індексом (все те, від чого людина швидко відчуваємо ситість, і потім так само швидко – голод: солодощі, картопляне пюре, мюслі, білий хліб);
- навантаження м’язів тренуваннями;
- повноцінний сон.
Лікар може також призначити медикаменти для нормалізації рівня глюкози та холестерину. Якщо уже є серцево-судинні хвороби чи неалкогольна жирова хвороба печінки, то їх також слід лікувати медикаментозно.
Джерело: АПАУ
.
