

Біль, дискомфорт, тяжкість, швидке насичення їжею, здуття, нудота, відрижка, печія – повний набір, який постійно докучає пацієнту, хоча при цьому не вдається виявити жодних органічних захворювань. Однак лікування потрібне!
Як проявляється функціональна диспепсія, котру часто називають «ледачим шлунком» або «нетравленням», як її розпізнати та позбутися, — розповідає завідувачка кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, професор, доктор медичних наук Лілія БАБІНЕЦЬ.

Поширеність функціональної диспепсії (ФД) у більшості країн світу значна, і становить 15-20%, при тому що 2 /3 осіб, які мають всі її симптоми, до лікарів не звертаються. Пік захворюваності припадає на молодий працездатний вік – 30-40 років.
Ризик появи ФД повʼязують не тільки з порушенням дієти, але й із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, а також і з такими, здавалося б, «нетрадиційними» факторами, як низький освітній рівень, високий соціально-економічний рівень, оренда житла, відсутність центрального опалення, подружнє життя. У деяких пацієнтів ФД може бути повʼязана з тютюнопалінням і психологічними проблемами. Важливим фактором є інфекція Helicobacter pylori.
У патогенезі мають важливу роль шлункова гіперчутливість, порушення моторики шлунка та його спорожнення — гастропарез,зміна кислотності, запалення у дванадцятипалій кишці та дуоденальна еозинофілія, перенесені інфекції ШКТ: норо вірус, Escherichia coli, Salmonella, Campylobacter та лямблії, також можуть спричинити функціональну диспепсію. Дослідження засвідчили, що стрес і тривога можуть передувати симптомам ФД, і навпаки – її симптоми можуть спричинити стрес і тривогу.
Також слід переглянути список медикаментів, які вживає пацієнт, оскільки симптоми диспепсії можуть бути спричинені нестероїдними протизапальними препаратами, бісфосфонатами, антибіотиками, антидіабетичними або антигіпертензивними ЛЗ.
Безперечно, згадані скарги у пацієнтів спостерігаються й при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Тож згідно з Римськими критеріями ІV перегляду виділяють нові критерії, які дають змогу відрізнити функціональну патологію ШКТ від інших розладів:
Діагностика ФД відбувається шляхом виключення інших органічних захворювань.
ФД діагностується, коли не підтверджується органічна диспепсія.
Дуже важливо налагодити правильне харчування пацієнта з ФД. Однак обирати дієту необхідно, з’ясувавши характер порушень і визначивши вид диспепсії шлунка:
Окрім специфічних рекомендацій існують й загальні, котрих рекомендовано дотримуватися всім пацієнтам з ФД.
При легкому перебігу ФД показані:
При тяжких проявах ФД – додатково призначають антидепресанти (трициклічні чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну, норадреналіну).
У складних випадках – лікування у вузького спеціаліста: гастроентеролога, психотерапевта або психіатра, хірурга тощо.
Усім пацієнтам із ФД рекомендовано тестування на H. pylori. Якщо інфекція виключена або пролікована, рекомендується лікування ІПП.
Якщо антисекреторна терапія неефективна, слід розглянути можливість призначення фітопрепаратів, прокінетиків, нейромодуляторів.
Трициклічні антидепресанти (ТЦА) рекомендовані як нейромодулятори першої лінії (найчастіше — амітриптилін або нортриптилін). Амітриптилін має більш виражені антихолінергічні побічні ефекти, тому його призначення менш бажане пацієнтам літнього віку або пацієнтам із закрепами.
Якщо терапія ТЦА виявиться неефективною або спостерігається виражена нудота, рекомендовано буспірон або міртазапін.
Пацієнтам з ФД показаназагальна кліматотерапія, руховий режим і мінеральні води:
Також корисні:
Джерело інформації: Фарма Медіа
.