Кабінет Міністрів України переглянув підхід до роботи аптек, які функціонують у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Відтепер такі аптеки зобов’язані реалізовувати лише лікарські засоби з трьома найнижчими задекларованими цінами з Національного каталогу — за умови однакового складу, дозування та лікарської форми.
Фактично йдеться про жорстке цінове «сито»: дорожчі торгові марки просто не мають з’являтися на аптечній полиці в лікарні, якщо існують дешевші аналоги з тією ж діючою речовиною. Це нововведення закріплено через зміни до Ліцензійних умов роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Аптеки в медзакладах — особлива зона. Тут пацієнт зазвичай не в режимі «порівняти ціни», а в режимі «треба зараз». Саме тому держава вирішила втрутитися точково — не в усю роздрібну аптечну мережу, а в сегмент, де споживач найбільш уразливий.
За логікою уряду, лікарняна аптека не має бути місцем агресивного комерційного вибору між брендами. Її роль — забезпечити доступ до ефективного лікування за мінімально можливою ціною, а не максимізувати середній чек.
Ключовим елементом нових правил став Національний каталог лікарських засобів. Він акумулює інформацію про задекларовані ціни виробників та імпортерів і дає змогу бачити реальну «картину ринку» по кожній діючій речовині.
«Пацієнтам в аптеках часто пропонують найдорожчі торгові марки, хоча на ринку є значно дешевші аналоги з тією ж діючою речовиною і такою ж ефективністю», — пояснив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, коментуючи рішення уряду.
За його словами, саме поєднання реферування, декларування цін і запуску Національного каталогу дозволяє не лише порівнювати ціни, а й формувати державну політику доступності ліків на практиці, а не на папері.
За оцінками Міністерства охорони здоров’я, заміна дорожчих препаратів на дешевші аналоги може знизити середній чек українців на ліки приблизно на 38%. Для пацієнтів це означає пряме фінансове полегшення, особливо в умовах тривалого лікування або хронічних захворювань.
При цьому принципово важливо, що нові правила не стосуються якості чи ефективності терапії. Йдеться виключно про ціну при ідентичному складі, дозуванні та лікарській формі. Тобто вибір відбувається не між «кращим» і «гіршим», а між однаковими препаратами з різною вартістю.
Запровадження Національного каталогу стало можливим після змін до Закону України «Про лікарські засоби», ухвалених у лютому 2025 року. Формування каталогу відбувалося поетапно — від препаратів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів, до рецептурних і безрецептурних позицій.
Наразі до каталогу внесено майже 11 тисяч лікарських засобів, що фактично охоплює більшість препаратів, які використовуються в повсякденній клінічній практиці.
Для аптек у складі лікарень нові правила означають суттєве обмеження асортиментної політики. Простору для маневру між брендами стає менше, а роль фармацевта зміщується з комерційної консультації до чіткого виконання регуляторних вимог.
Для фармацевтичного ринку загалом це ще один сигнал: держава послідовно рухається у бік контролю цін і мінімізації впливу маркетингових стратегій на кінцевий вибір пацієнта — принаймні там, де мова йде про державну інфраструктуру.
Джерело: МОЗ Тhepharma.media
.
