Із 1 січня 2026 року в Україні набуває чинності обновлений Календар профілактичних щеплень — документ, що змінює парадигму дитячої вакцинації та вирівнює українські підходи з міжнародними рекомендаціями.
Новий формат — це не просто оновлення вікових схем; це перехід до системи, у якій зменшення ін’єкцій, можливість комбінованих вакцин, раннє формування імунітету та контроль безпеки стають нерозривними частинами одного процесу.

Календар охоплює 11 інфекційних захворювань: туберкульоз, гепатит В, кір, паротит, краснуху, поліомієліт, дифтерію, правець, кашлюк, ХІБ-інфекцію та ВПЛ. Але найбільш суттєві зміни стосуються саме графіків — і вони торкаються практично кожної вікової групи.

1. Вакцинація проти ВПЛ: як Україна долучається до глобальної стратегії профілактики онкохвороб

Уперше вакцинація проти ВПЛ стає частиною обов’язкового Календаря.
Ключові деталі:

• Щеплення призначене для дівчат 12–13 років.
• Схема — одна доза, що суттєво підвищує охоплення.
• Закуплено 9-валентну вакцину, яка захищає від найпоширеніших і найнебезпечніших онкогенних типів.

Світовий досвід показує: країни, що вводили рутинну вакцинацію ВПЛ, отримали разюче зниження частоти передракових станів уже протягом перших 5–7 років.
Україна вперше робить крок у той самий бік — і це стратегічно важливо для жіночого здоров’я.

2. Гепатит В: нова схема 2–4–6–18 місяців — мінус уколів, плюс ефективність

Традиційна українська схема «при народженні — 1 місяць — 6 місяців» більше не застосовуватиметься.

Чому змінили:

• Розширена схема дозволяє повністю інтегрувати вакцинацію від гепатиту В у комбіновані вакцини типу АКДП+Hib+ВГВ.
• Дітям не потрібно робити окремі ін’єкції «поза графіком».
• Зменшується кількість візитів, що критично для сімей у сільських та прифронтових регіонах.

Імунологічно схема також виправдана — дослідження підтверджують стійкі титри антитіл при введенні дози у 18 місяців.

3. КПК: фокус на ранній захист від кору

В умовах регулярних спалахів кору, що раз на кілька років «накривають» Україну, зміна схеми вакцинації від КПК є цілком логічною.

Нова схема:

• 1 рік — перша доза
• 4 роки — друга доза

Заміна другого щеплення з 6 років на 4 має важливі наслідки:

1. Діти отримують підсилення імунітету до початку активної соціалізації.
2. Перерва між дозами (3 роки) оптимальніша, ніж попередніх 5.
3. Зменшується кількість дітей, які входять у садки або молодшу школу без достатнього рівня антитіл.

4. БЦЖ: 24 години після народження — швидше та безпечніше

Раніше вакцинацію проводили на 3–5 добу життя, через що виникав розрив між народженням і імунізацією.

Тепер щеплення виконують:

• через 24 години після народження, якщо немає медичних протипоказань.
• Дітям до 7 місяців проводять вакцинацію без туберкулінового тесту, якщо не було контакту з хворим на туберкульоз.

Це важливо з практичної точки зору:
менше логістики, менше ризику втрати пацієнтів через переведення чи виписку, і, що головне, — раніший старт формування захисту.

5. Поліомієліт: повна відмова від ОПВ та перехід на ІПВ

Одна з найважливіших змін — повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ).
Україна приєднується до практики країн ЄС, що вже давно пішли цим шляхом.

Переваги ІПВ:

• повна відсутність ризику вакцино-асоційованого паралітичного поліо;
• висока імуногенність;
• кращий контроль ланцюга постачання та холодового режиму;
• можливість комбінувати з іншими антигенами.

Це — ключовий крок у зниженні епідемічних ризиків у країні, яка неодноразово стикалася з циркуляцією вакцино-похідних вірусів.

6. Система фармаконагляду: чому 2026 рік стане роком якісних змін

МОЗ та ДЕЦ залишають акцент на безпеці та ефективності вакцин.

Передбачено:

• активний збір даних про побічні реакції;
• формування «профілів безпеки» за кожною вакциною;
• взаємодію з виробниками, імпортерами та медзакладами;
• аналіз сигналів у реальному часі;
• оновлення інструкцій і рекомендацій на підставі фармаконагляду.

Таку модель уже використовують у країнах ЄС: вона дозволяє швидко реагувати на зміни та коригувати графіки безпеки.

Що це означає для медиків?

1. Менше ін’єкційних маніпуляцій.
2. Сприятливі схеми для комбінованих вакцин.
3. Ранній контроль інфекцій, які несуть найвищі ризики.
4. Простішу організацію процесу в поліклініках та стаціонарах.
5. Краще прогнозоване навантаження на кабінети щеплень.

А головне — чітка логіка ухвалених змін, заснована на популяційній безпеці та зменшенні розривів у захисті дітей.

.Джерело: Фармацевт-практик



.