Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками винесла на громадське обговорення проєкт постанови, який може суттєво змінити правила гри для аптек, розташованих у лікарнях. Документ оновлює Ліцензійні умови аптечної діяльності та пропонує фактично нову модель забезпечення пацієнтів медикаментами безпосередньо у стінах медзакладу.

Йдеться не просто про технічні правки. Запропоновані зміни зачіпають цінову політику, вимоги до персоналу, площі приміщень і саму логіку доступу пацієнта до ліків. Якщо проєкт ухвалять, лікарняні аптеки працюватимуть за більш жорсткими, але й прозорими правилами.

1. Тільки препарати з Нацкаталогу — і тільки за найвигіднішою ціною

Головна зміна — лікарняні аптеки зможуть відпускати лише ті препарати, що входять до Національного каталогу цін. А відпускна ціна повинна відповідати трьом найнижчим серед аналогів з однаковою діючою речовиною, дозуванням та формою випуску.

Це фактично встановлює новий стандарт “мінімальної ціни” в межах лікарні. Пацієнт отримує гарантію, що у стінах медзакладу він не заплатить більше за базові препарати. За словами народного депутата Сергія Кузьміних, держава свідомо закладає іншу логіку:

«Якщо аптека працює у стінах лікарні, пацієнт має бути впевнений, що отримає найвигіднішу ціну. Лікарня — це місце, де людина не повинна переплачувати за базові ліки».

Разом з тим, аптекам дозволять продавати ті препарати, що не підлягають декларуванню граничних оптово-відпускних цін, зокрема ліки з програм реімбурсації. Це дає можливість пацієнтам отримувати компенсовані препарати без необхідності виходити за межі лікарні.

2. Нові площі: менше “квадратів” — більше аптек

Окремий блок змін стосується приміщень. У лікарнях часто не вистачає вільних площ, щоби розмістити аптеку або аптечний пункт. Нові норми суттєво знижують планку:

• мінімальна площа для аптеки — 30 м², торговельний зал — від 11 м²;
• мінімальна площа аптечного пункту — 10 м² (замість нинішніх 18).

Фактично це знімає фізичні бар’єри, що роками заважали забезпеченню ліками в маленьких лікарнях.

Кузьміних підкреслює прикладний ефект:

«У багатьох лікарнях просто не було вільних 18 квадратів, щоб розмістити аптечний пункт. Зменшення до 10 м² відкриває можливості там, де раніше це було неможливо. Це підвищує доступність ліків у маленьких містах та селищах».

3. Кадрова реальність: вимоги спрощують, щоб аптеки не стояли порожні

Проєкт постанови пропонує також оновлені вимоги до керівників аптек і аптечних пунктів у лікарнях. На ці посади можна буде призначати фахівців зі ступенем молодшого бакалавра (фармацевтичного або медичного спрямування), без вимог до стажу — за умови наявності відповідного сертифіката.

Цей пункт виглядає реакцією на очевидну кадрову кризу.

За словами Кузьміних:

«Система охорони здоров’я страждає від дефіциту фармацевтичних кадрів. Спрощення вимог — прагматичне рішення, яке дозволить забезпечити стабільну роботу аптек, не знижуючи стандартів якості».

4. Що далі?

Документ уже оприлюднено на сайті Держлікслужби. Після завершення громадського обговорення його можуть винести на розгляд Кабінету Міністрів. У разі ухвалення постанова набуде чинності з дня публікації.

Кузьміних підсумовує:

«Ці зміни — це не косметика. Це спроба зробити лікарняні аптеки місцем максимальної доступності — і географічної, і фінансової».

Насправді ж ідеться про перерозподіл ринку: держава формує сегмент аптек із контролюючою ціновою логікою й мінімальним бар’єром входу. Для пацієнта це може означати більше точок доступу до дешевших препаратів. Для бізнесу — новий, більш регульований формат.

Джерело: Фармацевт-практик

.