

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia) — карантинний бур’ян, який щороку стає причиною тисяч нових випадків сезонної алергії в Україні. Її пилок — один із найпотужніших природних алергенів у світі. За оцінками Американської колегії з питань алергії, астми та імунології, одна рослина може продукувати до мільярда пилкових зерен за сезон. І цього більш ніж достатньо: для розвитку алергічної реакції вистачає всього 10 частинок у кубометрі повітря.
В Україні ситуація ускладнюється широким поширенням бур’яну: амброзія росте не лише на пустирях, а й у містах, біля житлових будинків та на узбіччях доріг. Це створює постійне навантаження на імунну систему населення. Лікарі наголошують, що навіть ті, хто раніше не мав алергічних реакцій, з часом можуть розвинути сенсибілізацію. Організм «запам’ятовує» контакт із пилком, і кожен наступний сезон стає важчим.
Пилок потрапляє в організм через дихальні шляхи, слизові оболонки та навіть через шкіру. Імунна система сприймає його як загрозу, запускаючи вивільнення гістаміну та інших біологічно активних речовин. Це і провокує типові симптоми:
Фармацевти добре знають, що в цей період пацієнти часто шукають допомоги безпосередньо в аптеці. Тому роль першої консультації нерідко бере на себе саме фармацевт.
Поради, які отримує пацієнт у період цвітіння амброзії, мають не менше значення, ніж підібрані препарати. Рекомендації включають обмеження перебування на вулиці у вітряні дні, регулярне вологе прибирання вдома, зачинені вікна та зміну одягу після прогулянок. Важливо також пояснювати людям, що антигістамінні засоби другого покоління є основою симптоматичного лікування, тоді як назальні кортикостероїди застосовуються при більш виражених проявах.
«Єдиний метод, здатний змінити перебіг захворювання, а не лише знімати симптоми, — це алерген-специфічна імунотерапія. Про її можливість завжди варто нагадувати пацієнтам і скеровувати їх до алерголога», — зазначають фахівці.
Європейські країни давно зрозуміли, що боротьба з амброзією виходить за межі медицини й потребує системних рішень.
Для України це приклад того, що лише міжсекторальний підхід — медицина, аграрна політика та екологія разом — може дати результат.
Амброзія шкодить не лише здоров’ю. Вона зменшує врожайність, погіршує якість кормів і навіть впливає на смак молока: гіркі речовини та ефірні олії з бур’яну передаються в продукцію тваринництва. Крім того, її потужна коренева система виснажує ґрунти, роблячи їх менш придатними для вирощування культур.
Фармацевт у сезон цвітіння амброзії стає ключовим радником для пацієнтів. Його завдання — не лише запропонувати ефективний препарат, а й наголосити на профілактичних заходах і можливостях АСІТ.
Досвід європейських країн доводить: боротьба з амброзією потребує системності. Україна поки що більше реагує на наслідки, ніж запобігає проблемі. Але кожна порада в аптеці може допомогти конкретному пацієнту легше пройти сезон і зберегти якість життя.
Джерело: АПАУ
.