Анафілаксія — одна з найнебезпечніших реакцій імунної системи, яка може розвинутися блискавично та становити пряму загрозу життю пацієнта. Фармацевти, як фахівці, що першими стикаються з проблемами пацієнтів, мають бути добре обізнані не лише з класичними алергенами, а й з новими викликами, які сьогодні піднімають європейські науковці.
Нещодавнє дослідження французької команди Allergy Vigilance Network стало важливим сигналом для всіх, хто працює у сфері медицини та фармації. Вони проаналізували 2999 випадків анафілаксії, викликаної їжею, і виявили, що значна частка епізодів пов’язана з продуктами, які досі не внесені до офіційного європейського списку обов’язкової маркування алергенів.
У 413 випадках анафілаксія була пов’язана саме з такими «поза списковими» продуктами. Найчастіше йшлося про молоко кіз та овець, на яке припадає майже 3% усіх зафіксованих випадків. Для пацієнтів, що вважають, ніби заміна коров’ячого молока на козине є безпечною альтернативою, ці дані можуть стати несподіванкою.
Не менш цікавими є результати щодо гречки, гороху та сочевиці. Ці продукти активно використовуються у безглютеновій дієті або як альтернатива м’ясу в раціоні. Водночас їхній алергенний потенціал доволі високий, а реакції можуть проявлятися від легких висипань до тяжкої анафілаксії.
Особливе місце займає синдром альфа-гал — відносно нове явище, пов’язане з утворенням антитіл до вуглеводу, що міститься у м’ясі ссавців. Його розвиток часто асоціюють із укусами кліщів. Для фармацевта важливо знати, що такий пацієнт може отримати серйозну реакцію навіть від звичайної ковбаси чи стейку.
У «чорний список» також потрапили кедрові горіхи, киві, продукти бджільництва (зокрема мед) та яблука. Хоча останні часто сприймаються як «безпечні» фрукти, для сенсибілізованих пацієнтів вони становлять реальну загрозу.
Для фармацевта ця інформація має не лише академічний інтерес. Пацієнти часто звертаються саме в аптеку із запитаннями про заміну продуктів, дієтичні добавки або ліки з рослинними та харчовими компонентами. Важливо пам’ятати: навіть «корисні» або «натуральні» інгредієнти можуть бути тригером небезпечної реакції.
Крім того, на ринку є чимало комбінованих продуктів і БАДів, де компоненти, такі як гречка, мед чи кедрові горіхи, можуть бути присутні у «замаскованій» формі. Відсутність чіткої маркування в ЄС та Україні ускладнює завдання як для споживача, так і для фармацевта, який повинен попередити про ризики.
Французькі дослідники пропонують переглянути діючий перелік і внести до нього щонайменше кілька нових продуктів: козине та овече молоко, гречку, горох, сочевицю та кедрові горіхи. Це рішення, якщо його підтримають на рівні ЄС, може змінити правила маркування харчових продуктів і стати важливим кроком у захисті пацієнтів із харчовими алергіями.
Для фармацевтів це означатиме додаткову роботу з пацієнтами: пояснювати зміни, допомагати розбиратися в нових позначках, а головне — формувати культуру уважного ставлення до складу продуктів та ліків.
Анафілаксія завжди була і залишається викликом, що потребує швидкої реакції медичних фахівців. Але не менш важливою є профілактика. Чим раніше фармацевти та лікарі усвідомлять ризики «невидимих» алергенів, тим більше шансів запобігти трагедії.
Фармацевт має не лише продавати ліки, а й бути порадником, здатним підказати пацієнту: «Будьте уважні, навіть гречка чи мед можуть стати небезпечними».
Джерело інформації: Щотижневик «Аптека»
.
