Зниження цін на лікарські засоби, ініційоване в рамках масштабної реформи цінового регулювання, мало на меті покращити доступність препаратів для українських пацієнтів. І перший етап змін дав помітний результат: згідно з підтвердженням експертів, виробники знизили вартість препаратів, зокрема зі списків ТОП-100 та ТОП-200, у середньому на 20–30%. Але на практиці пацієнти не завжди можуть знайти ці здешевлені ліки в аптеках.
Причини такої ситуації складні й мають кілька площин — економічну, логістичну, регуляторну та етичну. Один із прикладів — ситуація, на яку звернула увагу фармацевтична компанія «Дарниця»: попри зниження цін на ключові продукти, деякі аптеки скорочують або повністю знімають ці позиції з полиць. Як наслідок — частина українців втрачає доступ до важливих ліків, зокрема з програм реімбурсації та ініціативи Президента.
За даними «Дарниці», компанія у рамках реформи зменшила ціни на ТОП-20 продуктів на 30%, проте вже у квітні 2025 року відчула зменшення продажів на 2,7 млн упаковок (-29,1%) та на понад 90 млн грн у грошовому еквіваленті (-14,1%) порівняно з минулим роком. Особливо постраждали саме ті препарати, що ввійшли до переліку ліків зі зниженими цінами — падіння склало 1,1 млн упаковок (-24%).
Водночас, як наголошують у компанії, рівень представленості препаратів «Дарниці» в аптеках теж зменшився: у середньому по країні з 49% до 36%, а в ТОП-5 аптечних мереж — з 60% до 42%. Особливо суттєво постраждали препарати, які традиційно мали широку присутність і довіру пацієнтів: Валідол (покриття знизилося з 83% до 56%), Цитрамон (з 93% до 70%) та Парацетамол (з 96% до 75%).
Найгостріше ця проблема проявляється в категорії ліків, які беруть участь у програмі «Доступні ліки». За даними аналітики компанії, станом на 27 травня 2025 року 17 препаратів з цієї програми стали труднодоступними — у ТОП-5 аптечних мереж їх наявність знизилася з 76% до 58%.
Це створює додаткові ризики для безперервності лікування хронічно хворих пацієнтів — тих, хто потребує постійного медикаментозного контролю. Наприклад, мова може йти про людей із серцево-судинними захворюваннями, діабетом чи респіраторними хворобами, для яких заміна або відсутність препарату в потрібний момент може бути критичною.
У «Дарниці» переконані, що така ситуація є наслідком «штучного блокування» продукції через принципову позицію компанії щодо прозорості ціноутворення та готовність підтримувати державні ініціативи в повному обсязі. Компанія також зазначає, що має стабільні запаси продукції та не має труднощів із постачанням, тому проблеми з наявністю — не з боку логістики.
Разом із тим, у самих аптечних мереж є своя аргументація. Частина з них зауважує, що значне зниження цін впливає на їхню фінансову модель, зокрема через зменшення націнки та маркетингових надбавок, які дозволяли утримувати розгалужену інфраструктуру. Для великих мереж ці зміни означають необхідність корекції асортиментної політики, пошуку нових компромісів із виробниками та адаптації до нової системи розрахунків.
Ситуація, що склалася, свідчить про необхідність налагодженого діалогу між усіма гравцями ринку: виробниками, аптечними мережами, МОЗ і регуляторними органами. Ключова мета — забезпечити стабільну наявність життєво необхідних ліків для пацієнтів, не руйнуючи при цьому економічну стійкість аптечного бізнесу.
Можливими кроками можуть бути:
Реформа цінового регулювання — складний і чутливий процес. Її успіх залежить не лише від правильно встановлених референтних цін, а й від готовності всіх учасників ринку шукати рішення, що водночас відповідають інтересам пацієнтів і дозволяють виживати бізнесу. Те, що сьогодні здається конфліктом, може стати поштовхом до системних змін — за умови прозорості, комунікації та спільної відповідальності.
Джерело: Тhepharma.media
.
