У США набирає обертів нова хвиля споживчої поведінки — мікродозування препаратів на основі семаглутиду (GLP-1), зокрема Ozempic, Wegovy, Mounjaro та Zepbound. Люди навмисно знижують рекомендовані дози або подовжують інтервали між ін’єкціями, намагаючись зменшити побічні ефекти або зекономити. Попри очевидну популярність цього тренду в соцмережах, фахівці попереджають: така практика небезпечна, неефективна та ризикована.

📉 Що таке мікродозування GLP-1 і чому воно стало популярним?

GLP-1 агоністи рецепторів — це клас препаратів, які впливають на рівень інсуліну, апетит та моторику шлунково-кишкового тракту. Препарати, як-от Ozempic (семаглутид), були розроблені для лікування діабету 2 типу, однак довели свою ефективність у зниженні маси тіла, що зробило їх надзвичайно популярними — навіть серед пацієнтів без діабету.

Згідно з опитуванням Tebra (640 користувачів GLP-1), 36% опитаних вже практикують мікродозування. Серед них:

• 48% зменшують дозу,
• 43% розтягують інтервали між інʼєкціями (до 10–14 днів замість рекомендованих 7),
• 66% роблять це через побічні ефекти,
• 38% — щоб заощадити кошти.

Цей тренд особливо активно просувається у TikTok та Instagram — відео про «лайфхаки» з мікродозуванням набирають мільйони переглядів.

⚠️ Що кажуть лікарі?

Попри медіа-хайп, клініцисти б’ють на сполох. Вони наголошують: зниження дози може не лише знизити ефективність лікування, а й сприяти розвитку побічних явищ або резистентності.

«Так, деякі пацієнти дійсно чутливі до дії GLP-1 і можуть втрачати вагу при нижчих дозах. Але це — винятки», — зазначає докторка Кетрін Х. Сондерс з Weill Cornell Medicine.

Найчастіші побічні ефекти GLP-1 — нудота, блювання, діарея, затримка спорожнення шлунка. Для багатьох саме через них дозу й так підвищують поступово. Самовільне мікродозування не замінює лікарського контролю і може замаскувати небезпечні симптоми, що вимагають корекції терапії.

🧪 Фармацевтичні нюанси: доза ≠ ефективність

У США Ozempic є єдиним препаратом GLP-1, дозу якого можна регулювати в рамках інʼєкційної ручки. Інші засоби (наприклад, Wegovy, Zepbound) — це одноразові інʼєкції з фіксованою дозою, що значно ускладнює самостійне зниження дози без втрати стерильності або точності.

Додатково:

• Пацієнти часто використовують складові форми або генерики, іноді з сумнівних джерел.
• Деякі продовжують термін використання інʼєкційної ручки понад рекомендовані 56 днів, що створює ризики мікробного зараження або зниження стабільності діючої речовини.

🧯 Виробники проти

Компанії Novo Nordisk (виробник Ozempic і Wegovy) та Eli Lilly (Zepbound, Mounjaro) чітко заявили, що:

• не підтримують мікродозування,
• вважають це неправильним використанням ліків,
• попереджають про ризики безпеки.

Більшість препаратів GLP-1 розроблені та зареєстровані з урахуванням точного дозування, затвердженого у клінічних випробуваннях.

📍Висновки для фармацевтів і лікарів

1. Пояснюйте пацієнтам, що мікродозування — це не офіційна тактика, а потенційно небезпечна поведінка.
2. Запитуйте про джерело інформації пацієнта — TikTok не має бути альтернативою інструкції до медичного препарату.
3. Будьте уважні до ознак побічних ефектів або неефективності лікування, особливо якщо пацієнт самостійно змінив дозування.
4. Контролюйте питання зберігання інʼєкційних ручок та терміну їх придатності.

Мікродозування — це не еволюція фармакотерапії, а наслідок комбінації високих цін, інформаційного шуму та недостатньої медичної освіти пацієнтів.

Джерело: УНН

.