МОЗ пропонує з 1 січня 2025 року поширити державне регулювання граничних націнок на всі зареєстровані в Україні лікарські засоби. Нижче наведено основні тези, проаналізовані виданням на основі експертної оцінки І. Суворової.
Згідно з пояснювальною запискою МОЗ, поштовхом до внесення змін до постанови є зростання рівня бідності, спричинене економічними труднощами країни. МОЗ вважає, що через встановлення граничних націнок у роздрібному сегменті можна стримати подорожчання ліків та поліпшити їх доступність для населення. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» дослідила європейський досвід, аби порівняти методи регулювання цін на лікарські засоби у країнах ЄС.
Чому саме ліки?
Ірина Суворова наголошує, що таке регулювання може зруйнувати аптечний ритейл, не вирішуючи причин бідності. Вона підкреслює, що зростання цін на ліки збігається з рівнем загальної інфляції, і це відображає тенденцію подорожчання товарів першої необхідності. За даними Держстату України, за вересень 2024 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2023 р. ціни на хліб зросли на 13,3%, овочі — на 56,4%, комунальні послуги — на 18,7%, тоді як медичні товари здорожчали на 12,4%.
«В умовах інфляції аптечні заклади вже працюють з обмеженнями, встановленими законодавством. Граничні роздрібні націнки складають 10–25% залежно від закупівельної ціни з урахуванням податків», — коментує Суворова.
Вона також зазначила, що цінове регулювання для амбулаторних медичних послуг є важливим напрямом, який МОЗ також слід врахувати.
Запропонований МОЗ проєкт розширює дію граничних націнок на весь асортимент зареєстрованих ліків, а не лише на ті, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів. Згідно з проєктом, обмеження граничних націнок будуть поширюватися як на рецептурні, так і на безрецептурні препарати, що становить понад 80% аптечного ринку в грошовому вираженні.
Ризики для аптечного ритейлу
На думку Ірини Суворової, державне регулювання націнок не враховує важливі витрати аптек, зокрема витрати на оренду, комунальні послуги, електроенергію та еквайринг, що досягають 1,6–2,75% від обігу. Придбання альтернативних джерел живлення та участь у електронних системах охорони здоров’я також лягає на плечі аптек. При цьому держава не пропонує компенсаторних заходів для аптечних закладів, таких як пільгове кредитування чи субсидії на витрати.
«Ми можемо побачити дефіцит ліків, які потребують особливих умов зберігання, наприклад вакцини, або ж препарати для паліативної допомоги», — підкреслює Ірина Суворова.
Аналіз європейського досвіду показує, що в країнах ЄС державне регулювання націнок зазвичай застосовується лише для препаратів, які підлягають відшкодуванню за рахунок держави. Наприклад, у Польщі та Угорщині регулювання роздрібної націнки поширюється лише на рецептурні препарати, які оплачуються за рахунок державних коштів.
Приклади європейських моделей регулювання:
Ірина Суворова стверджує, що український роздрібний ринок є висококонкурентним, що сприяє саморегулюванню націнок в умовах економічної нестабільності. За останні 10 років середня роздрібна націнка знизилася з 23% до 14%, що підтверджує ефективність ринкових механізмів.
На думку Суворової, ухвалення пропонованих змін може призвести до закриття аптек, особливо у маленьких містах, селах і прифронтових районах. Зросте ризик дефіциту дорогих ліків і препаратів, що потребують особливих умов зберігання, а значна частка ринку може перейти у «тіньовий сектор», що ускладнить контроль якості.
Ключові ризики, виділені ГС «АПАУ»:
Суворова наголошує, що європейський досвід показує доцільність регулювання цін тільки для тих препаратів, які відшкодовуються державою, тоді як запропонований МОЗ підхід охоплює весь ринок, що суперечить євроінтеграційним цілям України.
Ірина Суворова підсумувала, що ГС «АПАУ» категорично заперечує проти ухвалення змін до постанови № 955. Асоціація наголошує, що для підвищення доступності ліків держава має розширювати програму реімбурсації та забезпечувати чітку політику цінового регулювання виробників. Лише такі заходи можуть сприяти зниженню цін на ліки в роздрібному сегменті, не порушуючи економічної стабільності аптечного ринку та доступності ліків для населення.
Докладніше за матеріалами: «Щотижневик АПТЕКА»
.
