Зараз все сприяє розмові на цю тему: спекотна погода, складність дотримання санітарно-гігієнічних норм, а де-не-де й проблеми з доступністю медичної допомоги.
Отже, як мінімізувати ризики харчових токсикоінфекцій? Що саме може рекомендувати, про що має застерегти відвідувача аптеки фармацевт, розповіла Олена ЛОЗОВА, кандидат фармацевтичних наук, доцент, президент ГО «Українська асоціація фундаментальної, експериментальної та клінічної фармакології».
Харчові токсикоінфекції – це група різноманітних за етіологією (мікробні, не мікробні та невстановленого походження) захворювань, які об’єднує однаковий шлях зараження – споживання харчових продуктів, інфікованих мікроорганізмами, і в яких накопичилася певна кількість збудників інфекцій та токсинів – продуктів їхньої життєдіяльності. Власне, розмаїттям цих збудників й обумовлені етіологічні розбіжності.
Найпоширенішими збудниками токсикоінфекцій є мікроорганізми, що належать до умовно патогенної флори: Norovirus, Escherichia coli, Salmonella, Clostridium perfringens, Campylobacter і Staphylococcus aureus. Ці мікроорганізми зазвичай, у незначних концентраціях, нешкідливі для людини. Шкодити вони починають, коли розмножуються й накопичуються в харчових продуктах, з якими й потрапляють у ШКТ, викликаючи гостру інтоксикацію організму.
🔹 Механізм передачі токсикоінфекції — фекально-оральний, шлях передачі – переважно харчовий.
🔹 Умови для передачі токсикоінфекцій/»хвороб брудних рук» – недотримання правил гігієни.
🔹 Джерелом інфекції є люди, які хворіють на інфекційні хвороби бактеріальної природи (гнійні захворювання – ангіни, фурункульози тощо) та активно виділяють збудник.
🔹 Здорові люди також можуть розповсюджувати інфекцію, адже можуть бути її носіями.
🔹 Переносниками часто бувають свійські тварини та птиця.
🔹 Бактерії також можуть міститися у ґрунті та воді.
🔹 Харчові продукти, що є потенційно небезпечними щодо токсикоінфекцій: м’ясо, м’ясні вироби, курячі яйця тощо, що неправильно зберігалися й не були достатньо термічно оброблені перед споживанням їх людиною; овочі, фрукти та ягоди.
За клінічною картиною, ці інфекції зазвичай мають короткотривалий перебіг й проявляються симптомами: порушення роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) – діарея, синдромом загальної інтоксикації та порушенням водно-електролітного балансу.
Відмінністю харчових токсикоінфекцій є короткий інкубаційний період – перші ознаки інфекції проявляться вже за пару годин-добу після зараження.
Симптоми з’являються раптово: нудота та блювання, часті рідкі випорожнення, спастичний біль у животі. Іноді приєднуються й інші ознаки інтоксикації: головний біль, запаморочення, лихоманка до 38-39˚С, загальна слабкість, анорексія та зневоднення різного ступеня:
ІІІ ступінь – найважча, коли людина не може відновитися без медичного втручання.
Діагноз зазвичай виставляється на основі аналізу клінічної картини та лабораторних досліджень – аналізу крові та бактеріологічного дослідження випорожнень.
Прогнозпозитивний, за виключенням важких випадків ботулізму та зневоднення.
Щороку реєструється близько ста тисяч випадків захворювання, і це лише ті з них, коли пацієнт звернувся по медичну допомогу до закладу охорони здоров’я. Спеціалісти також зазначають про непохитну тенденцію до зростання захворюваності щороку на 10-12%. Діти хворіють щонайменше втричі частіше за дорослих.
Найчастіше діти інфікуються в організованих дитячих колективах, а дорослі – в закладах громадського харчування (ресторани, закусочних тощо) та у побуті.
Цим захворюванням характерна сезонність – у теплу пору року частота токсикоінфекцій збільшується в рази, адже високі температури повітря сприяють розмноженню бактерій.
Звичайно, найбільшу небезпеку складають не поодинокі токсикоінфекції, а їхні спалахи.
Головні зусилля лікування харчових отруєнь направлені на забезпечення адекватної регідратації та відновлення водно-електролітного балансу за допомогою, наприклад, ізотонічних сумішів (Регідрон тощо), а у випадку втрати електролітів при блюванні та/або діареї внаслідок токсикоінфекції суміш електролітів використовують у формі пероральної регідратації або інфузійної терапії:
Зверніть увагу!Глюкоза – важлива складова розчинів для пероральної регідратації. Оптимальна концентрація глюкози – не менше 1%, але не більш як 2%.
Адже при більшому вмісті глюкози (понад 2%) миттєво збільшиться осмолярність в порожнині кишечника порівняно з кровʼю, що швидко призведе до посилення діареї. Тому використання солодких фруктових соків, пепсі-коли, кока-коли тощо при проведенні пероральної регідратації НЕ рекомендується.
Якщо ж вміст глюкози в розчині менш як 1%, глюкоза припиняє функцію транспортера для мікроелементів, зокрема, натрію, що гальмуватиме надходження натрію і води з кишечника.
Водне відновлення проводиться у два етапи:
Пацієнт має продовжувати пити ПРР або нейтральні розчини без обмежень до моменту втамування спраги. Об’єм має дорівнювати добовій потребі у рідині (після відрахування об’єму спожитої їжі).
ПРР приймають до моменту припинення діареї.
І покоління – осмолярність 311 мосмоль/л (3,5 г хлориду натрію, 2,5 г соди, 1,5 г хлориду калію + 20 г глюкози).
II покоління – осмолярність 260 мосмоль/л, (3,5 г хлориду натрію, 2,9 г цитрату натрію, 2,5 г хлориду калію + 10 г глюкози).
III покоління – осмолярність 245 мосмоль/л (2,6 г хлориду натрію, 2,9 г цитрату натрію, 2,6 г хлориду калію + 13,5 г глюкози).
IV покоління – ORS-розчини 200 для дітей: морквяний, рисовий відвар, хлорид натрію, цитрат натрію, лимонна кислота + 1,2 % глюкози.
Слід нагадати пацієнту/його представнику:
Препарати цієї групи, зокрема, ентеросорбенти також є важливою складовою терапії харчових токсикоінфекцій через свою здатність поглинати екзотоксини, ксенобіотики, токсичні продукти розпаду й алергени.
Ці контактні препарати сприяють відновленню структури ШКТ та є найбільш значущими у лікуванні порушеного травлення без інфекційної етіології та при хронічних хворобах ШКТ.
Сорбенти посилюють виведення токсинів, що вивільняються при розпаді мікроорганізмів.
Посередники посилюють обмін речовин, а відтак й виведення токсинів органами, де відбувається руйнування токсичних продуктів.
🔸 Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики та пребіотики): сахароміцети буларді (Saccharomyces boulardii), бактерії, що продукують молочну кислоту, їх комбінації.
🔸 Ентеросорбенти: вугілля медичне активоване, гідрогель метилкремнієвої кислоти, діосмектит.
🔸 Засоби, що пригнічують перистальтику: Лоперамід (з усіма застереженнями, що перераховані інструкції для медичного застосування препарату!).
🔸 Інші антидіарейні засоби: Рацекадотрил.
Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації: натрію хлорид + натріюцитрат + калію хлорид + глюкоза.
Наостанок, варто наголосити, що проблема харчових токсикоінфекцій лише на перший погляд може виглядати простою. Фармацевтові слід пам’ятати про захворювання зі схожими симптомами, але іншими підходами до лікування: кишкова ферментопатія, харчова алергія, авітаміноз/гіпервітаміноз, споживання токсину через необережність, переїдання, алкогольна інтоксикація.
Нагадайте також відвідувачеві про те, що профілактика завжди дієвіша, ефективніша й безпечніша від лікування! до профілактичних заходів ХТІ належать: правильне зберігання, транспортування та приготування харчових продуктів, а також особиста гігієна.
Джерело: Тhepharma.media
.
