Термін «алергія» у 1906 році ввів австрійській лікар Клеменс фон Пірке. На даний час, понад 200 продуктів харчування визначені як потенційні алергени. Основні серед них: молоко, яйця, риба та різноманітні морепродукти, горіхи тощо.
Сьогодні, восьмого липня, з 2005 року у багатьох країнах світу відбуваються різноманітні заходи присвячені Всесвітньому дню боротьби із харчовою алергією.
Термін «алергія» у 1906 році ввів австрійській лікар Клеменс фон Пірке. На Землі все більше, і більше людей стають алергіками. Якщо наприкінці ХХ століття на алергій страждав кожен десятий дорослий мешканець планети, і кожна четверта дитина, то зараз алергіками є близько 40% людей на Землі, незалежно від віку.
Найпоширеніші причини харчової алергії:
Харчові алергени зазвичай є водорозчинними глікопротеїнами, стійкими до високих температур, які не піддаються протеолізу. Їх молекулярна маса становить 10–70 кДа. Все це сприяє всмоктуванню алергенів через поверхні слизової оболонки.
Для немовлят і маленьких дітей зазвичай алергенами можуть бути молоко, соя, яйця, арахіс і пшениця. У дітей старшого віку і дорослих алергія частіше зустрічається на горіхи і морепродукти.
Віддалені алергічні реакції на білки м’ясного походження пов’язані з впливом вуглеводних складових у них.
Гострим ускладненням харчової алергії є анафілаксія, яка може викликати анафілактичний шок. Патологія може бути небезпечною для життя хворого. Посилювати стан пацієнта з алергією можуть:
Ознаки харчової алергії, що спостерігаються при анафілактичній реакції, викликаній їжею, можуть вражати шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи та шкіру. На шкірі з’являються висипання, тривалість яких зберігається від декількох годин до декількох днів.
Побічні реакції на їжу не вважаються харчовою алергією. Прикладом може служити непереносимість лактози, викликана дефіцитом лактази. Алергія на харчові продукти також може виникати в результаті токсичних або фармакологічних ефектів.
Найпоширеніші ознаки харчової алергії:
Також алергія на харчові продукти може проявлятися задишкою, почуттям страху смерті та серцево-судинним колапсом, який передбачає падіння артеріального тиску або зупинку серцевої діяльності.
Переважно діти переростають або стають клінічно толерантними до своєї харчової гіперчутливості. Алергія на молоко, яйця, сою і пшеницю проходить майже завжди. А ось алергія на такі харчові продукти як арахіс, деревні горіхи, риба і молюски, більш стійка.
У 85 % дітей алергія на молоко або яйця проходить до 3–5 років. А у 50 % маленьких пацієнтів захворювання перестає проявлятися до 8–12 років. Також процес переростання харчової алергії може тривати і у підлітків.
Близько 20 % немовлят і дітей молодшого віку позбавляються від алергії до арахісу, коли досягають шкільного віку.
Діти з алергією на продукти, не пов’язані з виробленням IgE, наприклад, проктоколітом і ентероколітом, зазвичай позбавляються від харчової алергії у перші роки життя. Алергічний еозинофільний езофагіт є хронічним захворюванням.
Щоб діагностувати алергію, необхідно провести такі лабораторні дослідження:
Єдиним дієвим методом лікування харчової алергії є дієта, яка передбачає усунення харчового алергену, що викликає реакцію.
Добре збалансована елімінаційна дієта при харчовій алергії (обмеження алергенів) може призвести до зникнення симптомів харчової алергії, а також допомогти уникнути дефіциту поживних речовин.
Потрібно правильно читати етикетки на харчових продуктах і визначати загальні слова, що використовуються для позначення присутності алергену.
У процесі приготування їжі необхідно уникати контакту (через загальний посуд) алергенів з небезпечними для пацієнта продуктами. Речовини, що викликають харчову алергію можуть також бути серед спецій і натуральних ароматизаторів.
В організм алергени можуть потрапити не тільки з їжею, але й через шкіру або дихальні шляхи. Особливо небезпечними можуть бути продукти в процесі їх приготування. Якщо людина, яка має схильність до харчової алергії, буде вдихати пари при смаженні риби та кип’ятінні молока, може проявитися реакція. Також харчові алергени можуть входити до складу ліків і косметики. Тому перед використанням засобів завжди потрібно вивчати їх вміст.
У більшості людей, які мають алергію на харчові продукти одного виду, спостерігається також перехресна реакція на інші, в яких подібний алергенний склад. Можна очікувати наступні наслідки харчової алергії на аналогічні продукти:
Намагайтеся уникати фуршетів, пікніків, коли може статися випадкове або ненавмисне з’їдання харчових алергенів.
Після одужання можна пройти алергопроби, щоб спробувати визначити антиген, що провокує. У цьому полягає профілактика харчової алергії та запобігання повторних реакцій.
Для пацієнтів з легкими реакціями, такими як локалізована кропивниця, свербіж у роті або легкий біль у животі, лікування може проводитися антигістамінними препаратами, які призначає лікар.
Якщо у пацієнта спостерігаються системні симптоми харчової алергії, кращим методом лікування харчової алергії є введення адреналіну внутрішньом’язово в бічну частину стегна. Крім цього, може знадобитися перша допомога при харчовій алергії. Дзвонити у швидку також необхідно і в разі анафілаксії.
Важливо відрізняти харчову алергію від харчової непереносимості. Харчова непереносимість зазвичай викликає лише симптоми з боку травлення, такі як діарея та метеоризм, і ніколи не є смертельною, хоча може суттєво вплинути на якість життя пацієнта. Тому дуже важливо поставити правильний діагноз.
Джерело інформації: УНН Medikom.ua
.
