Вчені з Корнеллського університету оцінили вплив кишкової мікрофлори на метаболізм амінокислот. Експерименти проводилися на модельних мишах в на зразках донорських фекалій. Ідентифікація генів, які відповідають за участь бактерій у метаболізмі амінокислот, проводилася за допомогою CRISPR-Cas9.

Концентрації амінокислот у просвіті кишечника значно відрізнялися у мишей з мікробіотою та без неї, особливо амінокислот було менше у нижніх відділах, тому автори припустили, що представники мікрофлори кишечника споживають ці метаболіти.

Аналіз життєдіяльності близько сотні видів мікроорганізмів, які найчастіше зустрічаються в шлунково-кишковому тракті здорової людини, показав низку закономірностей. Наприклад, виявилося, що штами бактерій одного роду зазвичай метаболізують амінокислоти схожим чином. При цьому одні амінокислоти швидко утилізуються багатьма видами бактерій, а інші лише окремими мікроорганізмами і з меншою ефективністю.

Чим ефективніше проходив процес утилізації, тим менше амінокислот було у зразку. Тож дослідники вирішили, що мікрофлора активно задіяна у підтримці гомеостазу амінокислот організмі людини.

Від кишкових бактерій, що утилізують амінокислоти, залежить вміст останніх не лише у кишечнику, а й у сироватці крові. Своєю чергою, концентрація циркулюючих амінокислот визначає гомеостаз в інших органах тіла та тканинах. Зокрема, за словами авторів роботи, метаболізм кишкових амінокислот впливає на гомеостаз глюкози в організмі через регуляцію периферичного синтезу серотоніну. Йдеться про триптофан, від якого залежить синтез цього нейромедіатора.

З урахуванням цих результатів дослідники порівнюли активність кишкової мікробіоти з роботою печінки. Зараз вони розробляють підходи до управління кишковими бактеріями і регуляцією ферментів, які вони продукують.

Препарати, мішенню яких стануть окремі штами бактерій або конкретні бактеріальні гени, потенційно можуть використовуватися як ліки проти цілої низки захворювань ШКТ та метаболічних розладів.

Джерело інформації: Тhepharma.media

.