Раніше вітамін D пов’язували лише з міцністю кісток та якістю формування скелета, а перші описи хвороб, пов’язаних з дефіцитом вітаміну D, датуються XVII ст. Звичайно, що в ті часи не було точних медичних даних, які б допомагали відрізнити ці захворювання від інших патологічних станів опорно-рухового апарату, але сучасники того часу припускали, що причиною остеодеформацій може буди недостатність певної сполуки в організмі. Понад 250 років вченим знадобилося, щоб зрозуміти істинну причину тих патологічних змін, а саме провідну роль вітаміну D та сонячного світла, за допомогою якого він синтезується, та визначити хімічну структуру різних форм його молекули (Jones G., 2022).

Що являє собою вітамін D і для чого він потрібен?

Попри свою історичну назву, вітамін D у дійсності не вітамін, а метаболічно активний стероїдний жиророзчинний гормон, що чинить дію на клітинні рецептори (Камінський О.В., 2021).

Вітамін D (кальциферол) — необхідний для функціонування організму нутрієнт, який об’єднує групу біологічно активних сполук, основними серед яких є жиророзчинні вітаміни D₂ (ергокальциферол) та D₃ (холекальциферол).

• Вітамін D₂ належить до групи вітамінів, розчинних в оліях, і є одним із регуляторів обміну фосфору та кальцію, сприяючи всмоктуванню останніх у кишечнику, розподілу та відкладанню в кістках у процесі їх росту. Профілактичний ефект вітаміну проявляється при рахіті (протирахітичний вітамін). Дія ергокальциферолу посилюється при одночасному надходженні сполук кальцію і фосфору.
• Вітамін D₃ — це природна форма вітаміну D, активний антирахітичний фактор, важливою функцією якого є регулювання метаболізму кальцію та фосфатів, що сприяє правильній мінералізації та росту скелета. Він потрібний для функціонування паращитовидних залоз, кишечнику, нирок і кісткової системи, відіграє істотну роль в абсорбції кальцію і фосфатів з кишечнику, у транспорті мінеральних солей і процесі кальцифікації кісток, регулює виведення кальцію і фосфатів нирками, бере участь у функціонуванні імунної системи, впливає на продукування лімфокінів.

Вітамін D₂ людина здебільшого отримує з рослинних продуктів харчування, тоді як вітамін D₃ синтезується в шкірі людини під впливом сонячного світла та споживається з їжею тваринного походження. Обидві форми вітаміну — D₂ і D₃ синтезуються комерційно, що робить можливим їх реалізацію у формі препаратів та дієтичних добавок, а також штучно збагачених продуктах (молоці, сухих сніданків), які їх містять. Відмінності не впливають на метаболізм (тобто на активацію), і обидві форми функціонують як прогормони (Ross A.C. et al., 2011).

Скільки вітаміну D потрібно для дорослих та дітей?

Щоденні фізіологічні потреби у вітаміні D визначаються віком та фізіологічним станом людини (табл. 1).Таблиця 1. Добова потреба¹ у вітаміні D

Що робити, коли в організмі наявний дефіцит вітаміну D?

Нестача вітаміну D в їжі, зниження його всмоктування, що до того ж поєднується з дефіцитом кальцію, а також відсутністю дії сонячних променів у період росту дитини можуть призводити у них до розвитку рахіту, у дорослих — до остеомаляції, у вагітних — до розвитку симптомів тетанії й далі — до неутворення зубної емалі у їх дітей у майбутньому.

Збалансоване харчування — шлях до розв’язання проблеми дефіциту мікроелементів та підтримки організму. У низці досліджень зафіксовано, що для підтримки балансу в організмі перевагу потрібно віддавати вітамінам природного походження, зокрема завдяки збагаченню раціону продуктами, що їх містять, і лише потім — синтезованим вітамінно-мінеральним комплексом (Ofoedu C.E. et al., 2021).

Визначено, що хорошим природним джерелом вітаміну D є жирна риба (наприклад форель, лосось, тунець і скумбрія), риб’ячий жир, яловича печінка, яєчні жовтки, сир та гриби.

Якщо сонця та продуктів, які можуть покрити фізіологічні потреби організму, за результатами аналізів недостатньо, лікар може призначити додатковий прийом «сонячного» вітаміну.

Для міцного здоров’я рекомендовано підтримувати рівні циркулюючого у плазмі крові вітаміну D >75 нмоль/л (≥ 30 нг/мл) в оптимальних межах 100–150 нмоль/л (40–60 нг/мл) протягом тривалого часу. Найчастіше для цього застосовують вітамін D у стартовій дозі 5000 МО щодня протягом 2–3 міс, потім переводячи пацієнтів на підтримувальні дози 2000–4000 МО/добу щодня, які вважаються безпечними (Камінський О.В., 2021).

Як довго слід приймати вітамін D?

Варто зауважити, що вищезазначені показники є рекомендованими, адже позиція щодо того, які саме концентрації вітаміну D вказують на дефіцит чи його достатність, є суперечливою. Провідною метою призначення та додаткового прийому вітаміну D та того, як довго його можна пити, є досягнення і підтримка оптимальної концентрації за відсутності небажаних явищ, і кінцеву дозу має визначати лікар після призначення необхідних аналізів. Що стосується пацієнтів з певними захворюваннями, розумний вибір рекомендацій щодо застосування вітаміну D має базуватися на специфіці визначеної хвороби, яка відповідає дефіциту вітаміну D або є його наслідком. Загалом більшість специфічних для захворювань рекомендацій зазначають, що під час хвороби за визначеної потреби слід приймати вітамін D у дозі 3000–5000 МО/добу. Пацієнтам з лабораторно підтвердженим дефіцитом вітаміну терапевтична доза D₂ чи D₃ як для дорослих, так і дітей має застосовуватися відповідно до наявних регіональних або державних рекомендацій з лікування, при цьому терапія має тривати від 1 до 3 міс (Pludowski P. et al., 2018).

Коли можуть виникати сумніви

Зростання кількості безрецептурних лікарських засобів та дієтичних добавок з вітаміном D, доступних сьогодні на ринку, провокує певне занепокоєння щодо безпеки їх масового застосування, зокрема й чи можна пити їх тривалий час, чи це не шкідливо для дітей та й взагалі, чи потрібен він дорослим, організм яких уже не росте. Адже при неправильному застосуванні довготривалий неконтрольований прийом цього вітаміну може призвести до різних побічних ефектів, серед яких гіперкальціємія та гіперкальціурія.

У такому контексті фармацевти, які одними з перших стикаються з реалізацією препаратів та дієтичних добавок пацієнтам, мають не лише визначати, який продукт з вітаміном D₃ буде ефективнішим, а й вживати активних заходів для мінімізації потенційної небезпеки та попереджати клієнтів про можливі наслідки для дорослих та дітей. Рекомендованими заходами є просвітницька робота зі споживачами та розв’язання важливих питань, таких як вибір ефективної дози. Зокрема, одним зі способів запобігти неконтрольованому надмірному вживанню вітаміну D у здоровій популяції, є визначення максимальних припустимих значень споживання (табл. 2). Варто зауважити, що доза 10 000 МО/добу була визнана рівнем відсутності спостережуваного шкідливого впливу, окресливши безпечні граничні значення вживання вітаміну D для дорослих (Pludowski P. et al., 2018).Таблиця 2. Рекомендації щодо вищих значень допустимого споживання залежно від віку, які не спричиняють небажаних явищ

Попри те, що на сьогодні вдалося довести, що вітамін D бере участь як у процесах остеогенезу, так і  регуляції загального самопочуття, настрою, працездатності та навіть імунної системи, дослідження не припиняються. Ймовірно, у майбутньому науковцям вдасться розкрити й інші «секрети» цієї сполуки та за її допомогою отримати можливість лікувати різні невиліковні хвороби.

Джерело: Щотижневик «Аптека»

.