Минуло майже два десятиліття з початку першого клінічного дослідження інгібітора CTLA4 тремелімумабу, поки, нарешті, Astrazeneca, що розробляла це антитіло, не затвердила його під торговим найменуванням Imjudo.
Ця історія підняла цікаве питання: як довго фармкомпанії можуть продовжувати вкладати гроші у практично безнадійні проекти? І чи окупаються такі інвестиції?
Взагалі, для оригінатора тремелімумабу – спочатку він створювався Pfizer – це був провальний проект і фармгігант відмовився від прав на нього в 2011 році. Astrazeneca теж майже засунула його в довгий ящик, подивившись на доволі тьмяні результати цілої серії клінічних досліджень.
Однак у 2021 році на тремелімумаб чекав несподіваний успіх: він показав хороші результати в КД Himalaya, де він протиставлявся в режимі першої лінії терапії гепатоцелюлярної карциноми у поєднанні з Imfinzi (дурвалумаб) зі стандартом лікування, Nexavar (сорафенібом).
Завзятість британської компанії, безсумнівно, може послужити взірцем наполегливості, але, по правді кажучи, історія з тремелімумабом відображає далеко не найдовший час розробки лікарського засобу.
Насправді період розробки Imjudo займає четверте місце за тривалістю серед пулу нещодавно схвалених ліків: час клінічного розвитку тремелімумабу зайняв майже 231 місяць – саме стільки пройшло від першого випробування на людях до схвалення FDA.
Аналіз Evaluate Vantage виявив кілька інших продуктів, шлях розвитку яких дуже схожий на Imjudo.
Перше місце в рейтингу найзатягнутіших фармрозробок (принаймні за останні 25 років або близько того) належить препарату Nourianz, який розробила Kyowa Kirin. Nourianz (істрадефілін) був схвалений FDA у 2019 році у комплексній терапії хвороби Паркінсона, що стало кульмінацією більш ніж 20-річних випробувань, у яких взяло участь понад 4 000 пацієнтів.
Якщо рахувати з моменту початку першого дослідження на людях (згідно з інформацією компанії, науковим публікаціям або Clinicaltrials.gov), то найбільш повільними фармацевтичними продуктами виявилися наступні десять.
«Найбільш повільні» фармпродукти
| Продукт | Компанія | Перше схвалення | Час розробки (місяці) |
| Nourianz/Nouriast | Kyowa Kirin | Серпень 2019 | 272 |
| Livtencity | Takeda | Листопад 2021 | 265 |
| Zokinvy | Eiger Biopharmaceuticals | Листопад 2020 | 258 |
| Imjudo | Astrazeneca | Жовтень 2022 | 231 |
| Jynneos | Bavarian Nordic | Вересень 2019 | 222 |
| Cinqair | Teva | Березень 2016 | 210 |
| Tlando | Halozyme | Березень 2022 | 199 |
| Koselugo | Astrazeneca | Квітень 2020 | 190 |
| Rydapt | Novartis | Березень 2017 | 183 |
| Afrezza | Mannkind | Червень 2014 | 179 |
У таблиці видно, що історію розробки Imjudo, що затягнулася, перевершили цілих три препарати: згаданий вже Nourianz/Nouriast, а також Livtencity від Takeda і Zokinvy від Eiger BioPharmaceuticals.
Перший з них примітний тим, що був введений у клініку ще в 1996 році і вперше був відхилений у 2008 році, коли FDA визнало його скромну дію щодо покращення моторики недостатньою для схвалення. Потім Kyowa Kirin провела додаткові випробування в Японії, де препарат отримав схвалення регулюючих органів у 2013 році, і, нарешті, американський регулятор погодився затвердити його три роки тому.
Хоча зрештою Kyowa Kirin здобула перемогу, він виглядає пірровою: невідомо, чи зможе відшкодувати японський виробник вартість великої програми розвитку істрадефіліну. Згідно з підрахунками Evaluate Pharma, прибуток Nourianz за все його життя становитиме лише 770 мільйонів доларів США.
Програми Livtencity та Zokinvy коштували дешевше, оскільки ці препарати перевірялися у менших когортах числа пацієнтів. Livtencity був затверджений у 2021 році при посттрансплантаційній цитомегаловірусній інфекції, Zokinvy – у 2020-му при прогерії \ синдрому Хатчінсона-Гілфорда. Навряд чи витрати на їх розробку окупляться, хоча варто зазначити, що свого часу Zokinvy (колишній SCH 66336) вивчався компанією Schering-Plough як протираковий засіб.
Так само спірно виглядає інгаляційний інсулін Afrezza від Mannkind, вартість розробки якого склала приблизно 2 мільярди доларів США. Як очікується, він відіграє лише незначну роль у лікуванні цукрового діабету. Дійсно, препарат Mannkind був схвалений майже через десятиліття після того, як перший схвалений FDA порошковий людський інсулін (Exubera від Pfizer) прибрали з ринку в 2007 році через незадовільні продажі.
Одним з найбільш важливих міркувань для будь-якої компанії, що задається питанням, чи варто наполягати на своєму за несприятливих клінічних обставин, є дата, коли закінчується термін дії патенту.
Ті, хто ставить питання, чи варто скорочувати свої збитки, можуть також розглянути долю двох галузевих проектів, які не фігурують у вищезгаданому списку через те, що вони ще не були схвалені в США.
Це Ryoncil від Mesoblast і Zevtera від Basilea, які зазнали помітних клінічних невдач, але незважаючи ні на що, їхні розробники все намагаються довести їх до пуття. У випадку схвалення у 2022/23 році (як на це сподіваються деякі експерти) час клінічної розробки цих двох продуктів становитиме 18 та 14 років відповідно.
Джерело:
.
