Фахівці Національної служби здоров’я України підготували матеріал, присвячений психосоматичним захворюванням, які можуть виникати на тлі перебування у постійному стані напруги, страху, тривоги та стресу.

■ Визначення та групи ризику

Психосоматичні реакції являють собою короткочасні зміни, що виникають у багатьох системах організму. При будь-яких психосоматичних розладах порушується діяльність вегетативної нервової системи та проявляється різна неврологічна симптоматика. Як правило, подібні порушення супроводжують тривога, симптоми депресії, іпохондрія, астенія. До прикладу – людина пережила тяжкий стрес, і як наслідок, у неї підвищується тиск, вміст цукру, виникають проблеми шлунково-кишкового тракту.

В найбільшій групі ризику наразі перебувають діти, люди які пережили трагічні події та/або смерть рідних, внутрішньо переміщені особи, особливо ті, хто через повномасштабне вторгнення вдруге покинув домівку.

■ Види психосоматичних розладів

Усі психосоматичні розлади поділяють кілька видів:

• Психосоматичні реакції – виникають, як правило, після переживань та мають короткочасний характер.
• Функціональні невротичні розлади – у хворого виникають парестезії, відчуття дискомфорту в ділянці серця, першіння чи тяжкість у горлі, функціональні шлунково-кишкові розлади, порушення серцевої діяльності та інше. Ці стани можуть супроводжуватися відчуттям страху, підвищеною стомлюваністю, симптомами депресії, порушенням сну, внутрішнім занепокоєнням. Але при цьому жодних патофізіологічних змін в органах немає.
• Конверсійні розлади – людина несвідомо демонструє хворобливі симптоми, які відсутні об’єктивно (наприклад, больові феномени, психогенне блювання, парестезії тощо).
• Психосоматичні хвороби – реакція на переживання, що супроводжується патологічними порушеннями та змінами у різних органах.

■ Лікування психосоматичних розладів

Для того, щоб розпочати лікування психосоматичних розладів, потрібно обов’язково встановити їх причину та ліквідувати її тому, що у разі повторення ситуації хвороба може виникнути у максимально короткі терміни.

З цим може допомогти сімейний лікар, терапевт чи педіатр, який надасть вичерпну консультацію щодо симптомів, а за потреби призначить додаткові обстеження чи аналізи або направить до психолога або психіатра.

Щоб отримати психологічну допомогу у сімейного лікаря, пацієнт може:

• звернутися до центру первинної медичної допомоги без направлення;
• знайти медичний заклад, який надає такі послуги скориставшись онлайн мапою на сайті НСЗУ;

▪ зателефонувавши в контакт-центр НСЗУ 16-77.

Джерело інформації: НСЗУ

.