У нинішні часи умови роботи фармацевтичної галузі в цілому та аптечного сегменту зокрема постійно знаходяться у стані турбулентності. До деяких змін ми вже пристосувалися, з деякими лише вчимося жити, тому дуже важливо розуміти, які орієнтири та цілі ставить для себе аптечний бізнес сьогодні та завтра. 7 грудня більше 300 учасників у столичному КВЦ «Парковий» зібрав 13-й Аптечний саміт України, організатором якого традиційно виступила ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ). Співорганізатори заходу — компанії Proxima Research International та «МОРІОН», інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА», партнери Аптечного саміту України — компанія «Біонорика», фармацевтична компанія «Дарниця», Biocodex в Україні, «Asfarma», «Фітофарм» та юридична фірма «ОМП».
Відкриваючи захід, голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко підкреслив, що для учасників фармринку нині дуже важливо бути почутими владою та суспільством. Окреслюючи основні вектори розвитку та виклики фармгалузі у 2023–2024 рр., він зробив акцент на кількох важливих проблемах, на які має звернути свою увагу влада, серед них:
У рамках блоку 1 «Законотворчість та регуляторні підходи на українському фармацевтичному ринку» за модераторства CEO Proxima Research International Євгена Кунди обговорено поточну діяльність та подальші стратегічні плани влади у контексті підвищення доступності лікарських засобів для населення.
Однією з нагальних проблем є необхідність врегулювання обігу дієтичних добавок. Це питання неодноразово піднімалося протягом заходу. За словами народного депутата, голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Сергія Кузьміних, попередньо напрацьовано декілька механізмів вирішення питання та розроблено профільний законопроєкт. «Найбільш непростим є забезпечення належного контролю за якістю та складом дієтичних добавок. При роботі відповідного контролюючого органу необхідно враховувати, що ці вироби є проміжним продуктом між ліками і харчовою продукцією. Важливо видалити з ринку продукцію, що не відповідає гігієнічним нормам і є потенційно шкідливою для здоров’я, водночас не зашкодивши роботі відповідальних виробників. Щиро сподіваюся, що МОЗ не затягуватиме з цим питанням, оскільки вирішувати його потрібно було ще вчора», — підкреслив народний депутат.
Про перспективи доступності в Україні лікарських засобів на основі медичного канабісу та останні оновлення щодо опрацювання відповідного законопроєкту розповів народний депутат, член Комітету Валерій Зуб.
Заступниця керівника Офісу Президента України Юлія Соколовська, серед іншого, розглянула стратегічні питання розвитку системи охорони здоров’я, забезпечення українців лікарськими засобами на бюджетному рівні, а також реагування влади та бізнесу на виклики війни.
Разом із заступником керівника служби соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки України Артемом Голобоковим обговорили нові можливі виклики, пов’язані із потенційними затримками ввезення лікарських засобів на територію України в умовах блокування кордонів з боку польських та словацьких протестувальників.
Про необхідність підвищення доступності лікарських засобів в сільській місцевості, виконання соціальних функцій з боку аптечного ритейлу, а також про кроки в цьому напрямку з боку МОЗ розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Можливість купити ліки в сільській місцевості — часто гостре питання для її жителів. Щоб вирішити його, за словами В. Ляшка, вже внесено певні зміни до законодавства, які дозволили створювати мобільні аптечні пункти у сільській місцевості, де відсутні стаціонарні аптечні заклади; спрощено вимоги до приміщень аптечних закладів у селах. Також планується зобов’язати ліцензіатів, аптечні заклади яких розміщені при лікувально-профілактичних закладах, брати участь в програмі «Доступні ліки».
«Однак для того, щоб механізм запрацював, дуже важливими є позиція аптечних мереж та їх готовність долучатися. Сподіваюся, невдовзі будуть позитивні результати співпраці, і ліки в сільській місцевості стануть набагато доступнішими для людей», — підкреслив міністр.
Активний діалог з представниками фармбізнесу голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павло Кириленко розпочав на початку листопада під час представницької зустрічі у Комітеті. А вже 23 листопада АМКУ надав рекомендації вітчизняним виробникам ліків та імпортерам, які реалізують ліки іноземного виробництва. Ці рекомендації є обов’язковими до виконання і, зокрема, передбачають необхідність утриматися від необґрунтованої відмови в укладенні або пролонгації договорів поставки та від штучного обмеження обсягу та асортименту. Під час саміту П. Кириленко запевнив, що ці рекомендації — лише перший крок: АМКУ проводить системну роботу з відновлення справедливої конкуренції на фармринку.
У рамках блоку 2 ще раз поговорили про створення нового органу державного контролю — Української медичної агенції, її функції та умови фінансування. На цьому детально зупинилася заступниця міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко.
На питаннях різного маркування упаковок одних і тих самих препаратів, розмежування дієтичних добавок та ліків, додаткових фармацевтичних послуг в аптеках та інших аспектах діяльності аптечного ритейлу зупинився начальник Фармацевтичного управління МОЗ Тарас Лясковський.
Заступниця голови Національної служби здоров’я України Ірина Надашкевич традиційно представила поточні результати та плани щодо розширення програми «Доступні ліки».
В умовах встановленого мораторію на проведення планових перевірок фармацевтичної галузі Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) фактично обмежена у здійсненні контролюючих функцій щодо учасників аптечного сегменту. З такими обмеженнями діяльності не погоджується голова Держлікслужби Роман Ісаєнко. Напередодні саміту народний депутат Михайло Радуцький, голова Комітету, під час зустрічі з представниками аптечних мереж наголосив на тому, що парламентарі ініціюватимуть відновлення перевірок суб’єктів з боку Держлікслужби та Державної служби України з питань праці.
Поточний стан підготовки фармацевтичних кадрів, безперервний професійний розвиток, дефіцит медичних та фармацевтичних кадрів, необхідність створення реєстру людських ресурсів охорони здоров’я — ці та інші кадрові питання обговорили в рамках 3-го блоку саміту разом з начальником Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктором фармацевтичних наук, професором Сергієм Убоговим, в.о. ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), професором, доктором фармацевтичних наук, заслуженим діячем науки і техніки України Аллою Котвіцькою та магістром фармації, випускницею НФаУ Катериною Липовською.
Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International, традиційно розповів про ключові тренди фармацевтичного ринку України, відзначивши, що у 2023 р. ринок споживання лікарських засобів в Україні демонструє очікуване відновлення та, за останніми прогнозами, зросте на 27% порівняно із 2022 р. При цьому річне споживання ліків на душу населення в Україні значно нижче, ніж у європейських країнах. В умовах війни основними факторами впливу на фармринок залишаються міграція населення та зниження його доходів, втрата аптек через руйнацію та окупацію територій, на яких залишилася частина населення та аптек. Щодо основних тенденцій ринку, то вони наразі зберігаються, зокрема продовжує збільшуватися частка дієтичних добавок, зростають частки рецептурних препаратів та власних торгових марок у загальній структурі ринку.
Тетяна Драга, Product Manager Promo Rx Test, Proxima Research International, представила доповідь про ринок реклами лікарських засобів в умовах мінливого законодавства та кейси успішних рекламних кампаній препаратів, які трансформувалися у продаж.
Микола Орлов, керуючий партнер ЮК «OMP», розповів про рекомендації АМКУ щодо відбору дистриб’юторів та критеріїв відбору. Наразі АМКУ застосовує м’який режим регуляції, втім, до цих рекомендацій слід ставитися максимально серйозно. Ще однією темою, яку розкрив спікер, стала мобілізація жінок в Україні.
Про зміни законодавчого ландшафту у 2023 р. та які законодавчі ініціативи очікуються у 2024 р. на ринках медичних виробів, косметики та дезінфекційних засобів розповів Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»® AMOMD®.
На завершення цього блоку відбулася панельна дискусія, учасники якої поділилися своїми думками про ситуацію на фармринку та бачення його подальшого розвитку. Також розглянули питання взаємодії між усіма ланками товаропровідного ланцюжка та вектору їх подальшого розвитку. Насправді у кожного з учасників ринку свої проблеми, на кожного по-різному вплинула війна, у кожного власне бачення подальшого розвитку, але всі єдині в одному — потрібно працювати та інвестувати в розвиток бізнесу в Україні. У дискусії взяли участь Ігор Червоненко, Вікторія Попович, менеджер з комунікацій з державними органами та соціальних ініціатив АТ «Фармак», Ігор Алгінін, директор з маркетингу «Аптека Доброго дня», Анна Ремша, виконавчий директор компанії «Артеріум», менеджер з дистрибуції, Олександр Суходольський, співвласник компанії «БаДМ», Олег Нікулішин, генеральний директор аптечної мережі «D.S.», та Тарас Коляда, виконавчий директор мережі «Аптека Подорожник».
Юлія Кліменюк, маркетинг-директор аптечної мережі «9-1-1», розповіла про роль фармацевта в умовах сьогодення. На початку війни всі ми бачили великі черги біля аптек, розгублених людей. Втім, фармацевти виходили на роботу та відпускали ліки. Адже на весь Харків працювало лише 36 аптек. Крім того, фармацевти пакували аптечки та передавали на станції метрополітену, де були обладнані укриття. Багато аптек було зруйновано, постраждали як фармацевти, так і відвідувачі аптек. Декі аптеки перетворилися на хаби, де збиралися та сортувалися ліки. Про всі ці тяжкі будні фармацевтів під час війни в різних регіонах нашої країни розповіла Ю. Кліменюк, супроводжуючи свою доповідь фоторядом.
Мирослава Трандаш, керуючий партнер міжнародної рекрутингової компанії Tаlentor, співвласник диджитал-платформи Mirahub, розповіла про кадровий голод та ситуацію на ринку праці. За словами спікера, наразі фіксується збільшення терміну закриття вакансії на 30%, збільшення «воронки» кандидатів на 50–100% та підвищення кваліфікації рекрутерів. Серед основних причин кадрового голоду у фармсекторі спікер виділила такі: мало студентів, міграція триває, вимоги галузі на спецосвіту (високий стандарт на фармопіку), висока конкуренція за талант, зростання фонду оплати праці, професійне вигорання. Також вона поділилася рекомендаціями, як роботодавцям діяти в цих умовах.
Ганна Глущенко, міжнародний експерт з питань медичного канабісу, розкрила тему легалізації медичного канабісу в Україні. Наразі близько 6 млн українців потребують лікування медичним канабісом. Перевагами ліків на його основі є відсутність летальної дози, безпосередня взаємодія з ендоканабіноїдною системою людини та натуральна складова. Втім, є певна проблема з отриманням відповідних дозволів через колізію законодавства, і це потрібно вирішувати.
Продовжив тему легалізації медичного канабісу Геннадій Шабас, голова Української асоціації медичного канабісу, поінформувавши, як це буде працювати, як буде облаштовано та як продаватиметься в аптеках.
Артур Ротар, product owner Proxima Apteka, Proxima Research International, звернув увагу на виклики та тенденції, з якими стикається сучасний аптечний ритейл, та відзначив, що автоматизація в аптечному ритейлі України є важливим напрямком розвитку галузі, який сприяє поліпшенню якості обслуговування пацієнтів, оптимізації бізнес-процесів та підвищенню ефективності роботи аптек.
Джерело: Щотижневик «Аптека»
.
