Ревматоїдний артрит є хронічним аутоімунним захворюванням. Особливо вразливі до нього особи похилого віку. Хвороба спричиняє запалення, що може уражувати суглоби та різні органи, найчастіше — суглоби рук, зап’ястки, стопи, щиколотки, коліна, плечі, лікті. Якщо не лікувати, це може призвести до руйнування суглоба. Характерними симптомами є хронічний біль і набряк в суглобах.
Сильний хронічний біль називають однією з головних та виснажуючих проблем, з якими стикаються пацієнти із цим захворюванням. Біль у суглобах, пов’язаний з ревматоїдним артритом, зазвичай пульсуючий і ниючий, часто його вираженість збільшується вранці та після періоду бездіяльності.
Патогенез болю при ревматоїдному артриті багатофакторний. Традиційно його приписували синовіту (запалення синовіальної оболонки) та подальшому руйнуванню суглоба. Однак із появою хворобомодифікуючих препаратів, що дозволили покращити контроль симптомів (запалення) та запобігти руйнуванню суглоба, пацієнти продовжували повідомляти про біль під час подальшого спостереження. Це свідчить про те, що біль не завжди повністю зникає при пригніченні синовіту. Також спостережні дослідження виявили, що ступінь запалення не завжди корелює з тяжкістю болю, про який повідомляють пацієнти. Наприклад, у деяких пацієнтів з ревматоїдним артритом виявляли значні розбіжності між показниками об’єктивних параметрів, такими як вимірювання концентрації білків гострої фази запалення, і повідомленого болю.
На відчуття болю, його чутливість, інтенсивність і характеристики може впливати обробка нервових імпульсів центральною нервовою системою. Анормальна обробка больової інформації може призводити до центральної сенсибілізації болю. Центральна сенсибілізація — це патофізіологічний процес, під час якого центральна нервова система зазнає змін, які впливають на обробку больових сигналів та інших сенсорних подразників. З фізіологічної точки зору, центральна сенсибілізація являє собою стан гіперзбудливості спінальних і супраспінальних структур внаслідок посиленої передачі нейронних сигналів із залученням посиленої синаптичної та нейромедіаторної активності.
Ревматоїдний артрит є невиліковною хворобою. Рання діагностика та початок лікування на ранніх стадіях можуть допомогти зменшити вираженість симптомів, уповільнити прогресування та запобігти інвалідності. У деяких випадках хвороба може перейти в ремісію.
Медикаментозне лікування може включати знеболювальні та імуномодулюючі засоби. Для пригнічення болю та запалення можуть використовуватися нестероїдні протизапальні препарати (зокрема Аркоксія, Диклофенак, Диклоберл, Німесил, Аффида, Мефенамінка), глюкокортикоїди, хворобомодифікуючі протиревматичні препарати. У тяжких випадках може призначатися ортопедична операція.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
.