Протягом тривалого часу бронхіальна астма була пов’язана з використанням інгаляторів для управління симптомами хвороби. Нова настанова S2K, опублікована в березні 2023 року, розроблена експертами для зміни цієї парадигми лікування.
Ці рекомендації створили Німецьке респіраторне товариство та ще 11 професійних організацій з Німеччини та Австрії. Автори здійснили повний перегляд попередніх настанов з 2017 року та оновили національну настанову з лікування захворювань (NVL) для загального підходу до бронхіальної астми від 2020 року.
Згідно з новими рекомендаціями, головним підходом до лікування є протизапальна терапія. Інгаляційні глюкокортикоїди (ІГК) становлять основний компонент лікування. Їх можна використовувати як постійний підхід або у поєднанні з формотеролом, який допомагає розширити дихальні шляхи. Алергенна імунотерапія (гіпосенсибілізація) та біопрепарати також є ефективними методами протизапального лікування.
Відмінності в підходах спостерігаються щодо дітей. Дитяча бронхіальна астма має різні форми, і її діагноз не завжди є простим завданням, особливо в дитинстві. Сальбутамол може бути призначений у разі потреби. Проте, протизапальні препарати, як правило, також рекомендовано вводити.
Попередні настанови були орієнтовані на вимірювання функції легень як діагностичний підхід до астматичного захворювання. Тепер нові рекомендації наголошують, що вимірювання рівня оксиду азоту у видихуваному повітрі (FeNO) є невід’ємною частиною спеціалістичної діагностики. Цей тест вказує на запалення дихальних шляхів. Проте, варто враховувати, що зазвичай пацієнт має сплачувати за цей тест.
Незважаючи на лікування, симптоми бронхіальної астми можуть залишатися в пацієнтів з важкими формами хвороби. У таких випадках біопрепарати, які є альтернативою довготривалому застосуванню пероральних стероїдів з їхніми побічними ефектами, виявляються дуже ефективними. Нова настанова містить інформацію для вибору найбільш підходящого біопрепарату для конкретного пацієнта.
Додатково, в настанові надаються поради для підлітків, які стосуються ризиків розвитку алергій та бронхіальної астми залежно від обраної професії.
Посібник також включає розділи, що досліджують зв’язок між бронхіальною астмою та психічним здоров’ям, розвиток захворювання у вагітних жінок та можливість розвитку надниркової недостатності як побічного ефекту від тривалого застосування стероїдів.
Джерело інформації: Щотижневик «Аптека»
.
