Серед причин неефективності біологічних препаратів у ревматології розглядають імуногенність, яка залежить серед іншого стану імунітету пацієнта, структури біопрепарату та режиму терапії.
Як зʼясували ревматологи з Університету Париж-Саклі та учасники консорціуму ABIRISK, у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) наявність антилікарських антитіл повʼязана зі зниженою відповіддю на біологічні протиревматичні препарати, що модифікують перебіг захворювання.
Дослідники проаналізували дані 230 пацієнтів (середній вік 54,3 року, 77% жінки) з діагнозом РА. Всі вони починали терапію моноклональними антитілами проти фактора некрозу пухлини \TNF (або інфліксимаб, або адалімумаб), етанерцептом, тоцилізумабом або ритуксімабом, що призначаються на вибір лікаря.
В якості первинної кінцевої точки була обрана асоціація позитивної відповіді на антилікарські антитіла з відповіддю EULAR на 12-місячне лікування, що оцінюється за допомогою однофакторної логістичної регресії.
Через 12 місяців антилікарські антитіла виробилися у 38,2% пацієнтів, які отримували моноклональні антитіла проти TNF, 6,1% – етанерцепт, 50,0% – ритуксімаб та 20,0% – тоцилізумаб.
Між позитивною реакцією на антилікарські антитіла, спрямовані проти всіх біопрепаратів, та EULAR-відповіддю на 12-му місяці відзначався зворотний звʼязок.
Аналіз показав, що антилікарські антитіла, індекс маси тіла та ревматоїдний фактор були незалежно та зворотно повʼязані з реакцією на лікування.
Концентрація антитіл проти TNF була значно вищою у пацієнтів з негативним статусом антилікарських антитіл порівняно з позитивним статусом антилікарських антитіл.
Результати дослідження дозволяють припустити, що антилікарські антитіла повʼязані з відсутністю відповіді на біологічні препарати і можуть контролюватись при лікуванні пацієнтів з РА, особливо, які не відповіли на лікування.
Активно обговорюваний сьогодні терапевтичний лікарський моніторинг, що вимагає розробки стандартизованих методів оцінки концентрації біологічних ліків та антитіл до них, найімовірніше, займе важливе місце при ухваленні клінічних рішень для оптимізації та персоналізації лікування імунозапальних захворювань.
Джерело: MEDSCAPE та Thepharma.media
.