Як часто фармацевти почувають запит: «Що ви можете порадити для полегшення болю в суглобах?» Зважаючи на те, що біль в суглобах є основною причиною погіршення якості життя як у всьому світі, так і в Україні, такі запити надходять досить часто. У цій статті розглянемо деякі причини виникнення болю в суглобах та рекомендації, які можуть надати фармацевти.

Хронічний біль є серйозною проблемою для багатьох людей у Європі, оскільки близько 18% населення страждає від помірного або тяжкого хронічного болю (Breivik H. et al., 2006). Відчуття болю в суглобах може призводити до передчасної втрати працездатності, інвалідизації та розвитку хронічного больового синдрому, що серйозно впливає на якість життя людей.

Біль, зниження функціональності і обмеження активності є симптомами деяких захворювань скелетно-м’язової системи, наприклад, остеоартрозу. Найвища поширеність болю в колінах спостерігається серед жінок у віці 45-75 років і старше (Карабут Л.В., Єрьоменко Р.Ф., 2021). Коли пацієнт звертається за допомогою до фармацевта в аптеці, важливо з’ясувати, чи біль і порушення функції суглоба виникли внаслідок травми, чи є наявні інші загрозливі симптоми, чи він належить до групи ризику розвитку остеоартрозу і чи має він остеоартроз в цей момент або в анамнезі та інше. Залежно від отриманих відповідей, фармацевт може рекомендувати відповідні дії або лікарські засоби.

Розгляньмо детальніше, на що фармацевт повинен звернути увагу. Важливо розуміти можливі причини болю в суглобах, особливо у людей з групи ризику, і розуміти необхідність своєчасного звернення до лікаря для консультації та призначення належного лікування.

Особи, які належать до групи ризику розвитку захворювань, що викликають біль у суглобах, включають:

• Люди віком старше 60 років.
• Пацієнти з історією травм суглобів.
• Особи з деякими хронічними захворюваннями, такими як захворювання ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматична патологія і т.д.
• Робітники, які займаються важкою фізичною працею або мають роботу, пов’язану з незручним положенням суглобів (наприклад, сидіння «навпочіпки», стояння «навколішки» і т.д.).
• Професійні спортсмени.
• Особи з надмірною масою тіла.
• Жінки (особливо після 50 років), у яких захворювання суглобів більш поширені, ніж у чоловіків.
• Погіршення стану можуть спричиняти поліпрагмазія та незбалансоване харчування (недостатнє надходження вітамінів та кальцію з їжею).

Зокрема, фармацевт може нагадати пацієнту про такі загальні заходи, що сприяють зниженню ризику розвитку захворювань, що викликають біль у суглобах:

• Підтримка достатньої фізичної активності та уникання гіподинамії.
• Раціональний режим харчування зі збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів.
• Відмова від надмірного вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
• Контроль маси тіла.

Іноді клієнти аптеки мають конкретні скарги, тому варто нагадати фармацевтам про симптоми, при яких слід негайно звернутися до лікаря:

• Біль у суглобі, супроводжуваний підвищенням температури тіла понад 37,8 °C.
• Поява болю і обмеження рухів ураженого суглоба після фізичного навантаження або збільшення інтенсивності болю.
• Збільшення температури, почервоніння, набряк та обмеження рухів в ділянці ураженого суглоба.
• Біль у суглобі, що з’явився після травми.
• Біль у суглобі, який з’явився після недавньої гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ).
• Біль у суглобі, супроводжуваний порушеннями сечовиділення або висипом на шкірі.
• Біль і ранкова скованість у дрібних суглобах, що тривають понад 30 хвилин.

Згідно рекомендацій Європейського товариства з клінічних та економічних аспектів остеопорозу та остеоартриту (ESCEO, 2014), лікування остеоартрозу рекомендується починати з використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у формі мазей, гелів тощо, а також глюкозаміну/хондроїтину сульфату (Bruyere O. et al., 2015). Ці засоби досить ефективні на початкових стадіях захворювання для зменшення болю зі значним зниженням ризику побічних ефектів, які часто спостерігаються при застосуванні системних протизапальних препаратів. Ці рекомендації можуть бути корисним.

Основою анальгетичної дії НПЗП є пригнічення синтезу простагландинів, медіаторів болю та запалення, шляхом зниження активності ферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Це сприяє зменшенню запалення та болю в суглобах. У разі недостатньої ефективності лікування додають системні НПЗП (таблетки, капсули та ін.) та препарати гіалуронової кислоти до терапії болю. Проте багато пацієнтів, включаючи самолікування, часто вживають неселективні інгібітори ЦОГ-1 та ЦОГ-2, такі як ібупрофен, диклофенак, індометацин та інші. Вони ефективно знімають біль та запалення у більшості пацієнтів із скаргами на болі в суглобах. Необхідно дуже обережно застосовувати коксиби, селективні інгібітори ЦОГ-2, такі як целекоксиб, у літніх пацієнтів з хворобами серця, печінки та нирок.

В цілому, НПЗП забезпечують хороший анальгетичний ефект при слабкому та помірному болевому синдромі. Проте важливо обережно та раціонально застосовувати протизапальну та знеболювальну терапію, дотримуючись рекомендованої дози препаратів у пацієнтів похилого віку, оскільки вони мають підвищений ризик розвитку побічних ефектів. Це особливо небезпечно при тривалому застосуванні препаратів або самолікуванні без консультації лікаря, а також при заміні препаратів на генеричні без належного обґрунтування.

Важливо відзначити, що в протоколі фармацевта наведено перелік безрецептурних лікарських засобів для зниження ризику розвитку деяких захворювань суглобів. Наприклад:

1. Анальгетики та антипіретики:

• кислота ацетилсаліцилова;
• метамізол натрію;
• парацетамол.

2. Нестероїдні протизапальні засоби для системного застосування:

• ібупрофен;
• кислота мефенамінова;
• напроксен;

для місцевого застосування:

• диклофенак;
• ібупрофен;
• індометацин;
• кетопрофен;
• напроксен;
• німесулід.

3. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби:

• глюкозамін;
• хондроїтину сульфат;
• глюкозамін + хондроїтину сульфат.

При цьому фармацевту важливо надати рекомендації стосовно режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів та звернути увагу на застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).

Отже, підбиваючи підсумки, слід зазначити, що оптимальне лікування захворювання суглобів потребує комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів. Для зменшення вираженості болю в суглобах важливо сприяти навчанню правил поведінки в повсякденному житті, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів, і запобігти подальшому руйнуванню суглобового хряща:

• дотримуватися лікування, призначеного лікарем;
• регулярно виконувати спеціальні фізичні вправи для суг­лобів;
• уникати тривалого перебування на ногах, пересування на великі відстані;
• користуватися підтримувальними засобами (палиці, ортопедичні устілки, фіксатори суглобів тощо);
• для зниження навантаження на суглоби необхідно зменшити надмірну масу тіла та дотримуватися раціонального режиму харчування.

На основі матеріалів «Щотижневика Аптеки»

.

.