Українська фармгалузь готова працювати на європейському ринку — Михайло Радуцький
11.02.2023
Розповсюдженість епілепсії та стигматизація у світі та Україні зокрема
14.02.2023

Жінки в науці: досягнення у фармації

Гертруда Еліон — американська біохімікиня та фармакологиня — працювала в американському представництві британської фармацевтичної компанії Burroughs Wellcome (зреш­тою стала фармацевтичним гігантом GlaxoSmithKline). Разом з Джорджем Хітчінгсом вона брала участь у розробці препаратів, що застосовуються при багатьох захворюваннях. Серед винайдених лікарських засобів, зокрема, імуносупресивний препарат азатіоприн (застосовується при ревматоїдному артриті, синдромі Вегенера, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті, при трансплантації нирки, щоб уникнути відторгнення), меркаптопурин (для лікування хворих на лейкемію), піріметамін (застосовується при малярії), антиретровірусний препарат азидотимідин (для лікування пацієнтів зі СНІДом). Останнім великим проривом стала розробка противірусного препарату ацикловіру, що отримав схвалення у 1977 р. Загалом ім’я Г. Еліон фігурує в 45 патентах на лікарські засоби. У 1988 р. вона разом з Дж. Хітчінгсом та Джеймсом Блеком отримала Нобелівську премію з фізіології та медицини «за видатні досягнення у фармакології», однак не за розробку конкретного препарату, а за відкриття нового, більш раціонального підходу до розробки ліків.

Американська лікарка-педіатр Лейла Денмарк є однією зі співрозробників вакцини проти кашлюку. У 1935 р. вона отримала нагороду Фішера за видатні дослідження у сфері діагностики, лікування та імунізації проти кашлюку, а також роботу над вакциною.

Відкриттям ністатину ми завдячуємо мікробіологині Елізабет Лі Хазен і хімікині Рейчел Фуллер Браун. Препарат зараз відомий під багатьма торговими марками та застосовується при грибкових інфекціях шкіри, ротової порожнини, піхви та кишкового тракту.

Ту Юю — китайська хімікиня — винайшла препарат на основі полину для лікування хворих на малярію — артемізинін, що дозволило врятувати мільйони життів. Малярія спричиняла величезні втрати серед китайських солдатів під час вій­ни у В’єтнамі. У своїх пошуках вчена звернулася до китайських медичних текстів династій Чжоу, Цін і Хань. Ідеєю послугувало посилання на солодкий полин, який використовувався в Китаї у близько 400 р. нашої ери при переміжній лихоманці, симптомі малярії. Т. Юю є першою ученою материкового Китаю, що отримала Нобелівську премію в науковій категорії (вона здобула відзнаку в галузі фізіології або медицини у 2015 р.), причому зробила це без докторського або медичного ступеня чи навчання за кордоном.

Слід зазначити, що вища фармацевтична освіта в університетах упродовж тривалого часу була недоступною для жінок. Наприклад, в Австро-Угорській імперії жінки отримали право навчатися на фармацевтичному відділенні та здійснювати фармацевтичну діяльність на рівні з чоловіками у 1900 р. У 1905 р. Львівський університет з відзнакою закінчила Софія Рейх — перша жінка-провізор в Австро-Угорській імперії (Швед М. і співавт., 2011).

Катерина Дмитрик
за матеріалами www.nobelprize.org,
cfmedicine.nlm.nih.gov, embryo.asu.edu, www.si.edu,
www.sciencehistory.org

Джерело: Щотижневик «Аптека» https://www.apteka.ua/

Зворотній зв'язок

 

×