Воєнний стан змінив багато аспектів нашого життя, частково «підпорядкувавши» їх вимогам особливого періоду, протягом якого нам випало жити та працювати. Після оголошення загальної мобілізації в Україні проводиться призов на військову службу громадян, зокрема медичних працівників, які є військовозобов’язаними або резервістами. Процес оновлення «мобілізаційного» законодавства України триває, тому варто детальніше зупинитися на останніх правових новелах, що безпосередньо стосуються наших основних конституційних прав та обов’язків.

Особливий період для жінок

Із самого початку історії людства жінки проходили військову службу в арміях різних країн, зокрема, СРСР, і наразі їх частка у збройних силах світу неухильно зростає. Для нас це питання стало нагальним навесні 2021 р., коли в Украї­ні набули чинності норми, згідно з якими на облік військовозобов’язаних беруться жінки, «які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком». Відповідний перелік розроблений Генеральним штабом Збройних сил України (ЗСУ), затверджений наказом Міністерства оборони (Міноборони) України і набув чинності 17 грудня 2021 р. Спочатку він містив 35 фахових напрямків та охоплював практично увесь спектр спеціальностей господарської діяльності. Нас зобов’язали стати на облік до кінця 2022 р., проте, зважаючи на викликаний резонанс у суспільстві, Міноборони відтермінувало взяття жінок на військовий облік до 1 жовтня 2023 р.

Але майже рік тому наше життя розкололося на «до» і «після», і попри наші природні слабкість, м’якість та просте «не хочу», наразі ми живемо в особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Він настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (Закон України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» далі — Закон № 3543).

26 жовтня 2022 р. набув чинності Закон України від 07.10.2022 р. № 2664-ІХ «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних» (далі — Закон № 2664). Дані зміни були деталізовані Порядком № 1487 і насамперед стосувалися жінок із медичною чи фармацевтичною спеціальністю.

Так, якщо раніше про жінок, які навчалися в університетах за фахом, спорідненим із військовим, університет мав надсилати відомості до військкоматів (тепер це територіальні цент­ри комплектування (ТЦК)) за 3 міс до завершення навчання, то зараз це стосується лише жінок, які мають медичний або фармацевтичний фах. За 2 міс до завершення навчання заклад освіти має повідомити про це військкомат, а також видати жінці тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З цим посвідченням вона має прийти до центру комплектування та стати на облік протягом 7 днів.

Умови:

• жінка не досягла віку 60 років — граничного віку перебування у запасі (п. 4 ст. 28 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»; далі — Закон про військовий обов’язок);
• військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала жінку придатною до військової служби за станом здоров’я. Про придатність свідчитиме постанова ВЛК з висновками «придатна до війсь­кової служби» або «непридатна до військової служби в мирний час, обмежено придатна у воєнний час». Інвалідність, встановлена жінці, не дає підстав автоматично вважати, що жінка непридатна до військової служби.

Для тих жінок, які завершили навчання за медичним чи фармацевтичним фахом до набуття чинності Законом № 2664 та Порядком № 1487 та не ставали на облік, до кінця 2026 р. буде діяти перехідний період. Тобто їх прийматимуть на роботу не як військовозобов’язаних. Інші жінки, які мають спеціальності, затверджені Мін­оборони, крім медичних і фармацевтичних, можуть ставати на військовий облік за бажанням.

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону № 2232 на військовий облік беруть жінок, які:

• мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міноборони України;
• придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.

Взяття жінок на військовий облік не означає їх обов’язкового призову. Однак жінки, які вже перебувають на військовому обліку, можуть бути мобілізовані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний же час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом) (ч. 12 ст. 1 Закону № 2232).

Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, затверджений наказом Міноборони від 11.10.2021 р. № 313, до якого, зокрема, включені такі медичні спеціальності, як фізична терапія, громадське здоров’я, санітарія й експертиза, стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування, біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія тощо.

Підстави для відстрочки від призову

Згідно зі ст. 23 Закону № 3543 військовозобов’язані медичні працівники не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, якщо вони:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час у порядку, встановленому Урядом;
• визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до 6 міс.

За сімейними обставинами мобілізації тимчасово не підлягають особи:

• на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, або ж ті, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, дитину з інвалідністю, дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до 18 років;
• які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби;
• вагітні;
• зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час військових дій.

Для здобуття освіти, викладання або заняття нау­кою отримують відстрочку особи, які:

• є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• є науковими і науково-педагогічними працівниками закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки.

Новації бронювання

Бронювання військовозобов’язаних працівників — це надання тимчасової відстрочки від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємства, компанії, установи чи організації.

Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються Законом № 3543, актами Президента України та Уряду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону № 3543 бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого само­врядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Урядом порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією (ст. 25 Закону № 3543).

30 січня опублікована постанова КМУ від 27.01.2023 р. № 76, якою Уряд затвердив:

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання);
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Порядком бронювання визначено, що отримати відстрочку від призову можуть керівники та заступники, а також 50% від кількості військовозобов’язаних працівників:

• підприємств, установ й організацій, яким встановили мобілізаційні завдання, якщо це необхідно, щоб виконати встановлені мобілізаційні завдання;
• підприємств, які виробляють товари, виконують роботи й надають послуги, які необхідні, щоб забезпечити потреби ЗСУ, інших військових формувань;
• підприємств, що критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особ­ливий період.

У разі належного обґрунтування потреби кількість заброньованих працівників може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства.

Військовозобов’язаних керівників підприємств та їх заступників, працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міністерство енергетики, бронюватимуть незалежно від військового звання, віку та військово-­облікової спеціальності. Для забезпечення стабільної роботи органів державного управління бронюватимуть співробітників на політичних посадах в державних органах, держслужбовців категорії «А» та «Б», керівників держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, працівників патронатних служб, працівників органів місцевого самоврядування 1-ї–4-ї категорії та 50% від кількості військовозобов’язаних інших працівників органів державної влади та місцевого самоврядування.

За формування списків, а також за відповідність облікових даних працівників, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, відповідають керівники цих установ та підприємств. Підприємства визначатимуть критично важливими центральні органи виконавчої влади, інші органи держуправління у відповідних сферах національної економіки, обласні адміністрації та міські адміністрації Києва і Севастополя.

Критично важливим визнають підприємство, яке відповідає принаймні 3 із 7 критеріїв:

• підприємство є резидентом «Дія Сіті»;
• загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті перевищує 32 млн євро;
• стратегічне значення підприємства для економіки і безпеки держави визначено постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
• важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади за критеріями, що встановлять центральні органи влади чи обласні військові адміністрації;
• відсутність заборгованості зі сплати Єдиного соціального внеску;
• розмір середньої зарплати працівників підприємства за останній календарний квартал становить не менше середньої зарплати по регіону за звітний період.

Підприємство, що відповідає 2 критеріям із 7, визнають критично важливим за умови, що:

• підприємство належить до паливно-енергетичного комплексу;
• підприємство працює у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на постійній основі;
• це виробництво лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом);
• це державний або комунальний заклад культури.

До бронювання допускаються особи, які раніше проходили військову службу. Але бронювання неможливе у разі віднесення працівника до дефіцитних військово-облікових спеціальностей (ВОС), серед яких снайпери, певні категорії артилеристів, ракетні та майже всі танкові спеціальності тощо.

Заброньованому працівнику потрібно завжди мати при собі документи, які засвідчують бронювання від призову за мобілізацією, і пред’явити їх, якщо йому вручатимуть повістку. Якщо її все ж таки вручать, слід прибути до ТЦК і там надати ці документи. Тоді повістку зможуть анулювати.

До речі, Порядком № 1487 затверджені повістки нового зразка, які почали видавати військовозобов’язаним громадянам з 1 січня 2023 р. — формальні зміни внесені у повістку первинного оповіщення для виклику щодо уточнення даних. Це:

• замість військових комісаріатів — ТЦК,
• крім паспорта, військового квитка і приписного свідоцтва потрібно взяти з собою ще ідентифікаційний номер,
• пам’ятка про відповідальність військовозобов’язаного за неявку без поважних причин у ТЦК.

Звільнення зі служби

Усі працівники зможуть повернутися додому і стати до роботи лише після демобілізації.

Під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняють з військової служби на таких підставах:

• за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку;
• у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• через визначені сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років; необхідність постійного догляду за хворим членом сім’ї тощо — п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями за змістом та підставами. При цьому бронювання осіб є підставою для відстрочки від призову військовозобов’язаних на період мобілізації на військову службу під час воєнного стану, а не звільнення з військової служби військовослужбовців, призваних на військову службу під час проведення мобілізації. Водночас перелік підстав для звільнення мобілізованих осіб з військової служби під час воєнного стану є вичерпним. Крім того, відстрочка від призову на військову службу за мобілізацією надається військовозобов`язаним та може бути реалізована лише до призову на військову службу.

Ірина Кириченко,
адвокат, патентний повірений України

Джерело: Щотижневик «Аптека»

.