Пошкоджене чи знищене майно аптек – клопіт і працівників, які втратили місце роботи, і керівників та власників. До всього слід врахувати зміни законодавства, обумовлені воєнним станом.
Про алгоритм відновлення роботи аптек, особливості кадрових питань, роботи з документацією та інші нюанси, важливі для керівників – розмова з медичним адвокатом Наталією ЛІСНЕВСЬКОЮ.
Чи можуть постраждалі аптеки розраховувати на компенсацією за пошкоджене майно?
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок компенсації за зруйноване нерухоме майно, є:
Чинним порядком передбачено можливість отримати компенсацію за зруйноване/пошкоджене житло. Суб’єктами отримання компенсації можуть бути власники житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, — після дати набрання чинності Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04. 2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Акценти розставлені дуже чітко — компенсація за житло і його знаходження на підконтрольній території.
Однак враховуючи наявність законопроєктів, які по-новому регулюють порядок та питання компенсації, а також чинний механізм подачі заявки про зруйноване та пошкоджене нерухоме майно через застосунок «Дія», рекомендуємо:
Враховуючи тексти законопроєктів (хоча вони можуть змінитись) рекомендуємо вже зараз врахувати їх та почати готуватись до процедури компенсації. Головним у цьому є фіксація стану майна.
Наразі законопроєктом встановлено терміну подачі заяви на компенсацію – протягом всього періоду воєнного стану та ще впродовж 90 днів після його закінчення.
Стаття 1 Протоколу першого до цієї Конвенції передбачає захист права мирного володіння майном. Тому за звичайних умов можна було б говорити про подання заяви до Європейського суду з прав людини проти РФ за порушення цього права. Водночас враховуючи, що РФ виключили із Ради Європи 16 березня 2022 року, швидше за все, скарги подані після цієї дати, розглядатись судом не будуть.
Не слід виключати і судовий порядок стягнення компенсації. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права (далі МГП), зокрема, Женевської конвенції 1949 року, заклади охорони здоров’я визначені як спеціальні об’єкти цивільної інфраструктури. Враховуючи те, що Конвенцією визначено заборону (уникнення) руйнування цивільної інфраструктури під час ведення війни, воно є прямим порушенням норм МГП та, як наслідок, дає право на відшкодування як вартості руйнувань і пошкоджень, так і інших економічних та фізичних втрат.
Аптеки є закладами охорони здоров’я і суб’єктами господарювання, отже, мають право й можливості самостійно реалізувати заходи, спрямовані на відновлення порушеного права, що передбачає компенсацію завданої шкоди, зупинення діяльності, недоотриманого прибутку тощо.
Не менш важливе відшкодування шкоди, заподіяної працівникам — як моральної, так і матеріальної (втрачений заробіток).
Слід зазначити, що для отримання стягнення з винуватця (агресора) необхідне рішення суду.
Нині, після зміни позиції Верховного Суду України, ми отримали можливість захистити свої інтереси в українському суді та отримати стягнення за рахунок власності країни-агресора, як передбачене нормами міжнародного права.
Тому вже зараз потрібно без зволікань звертатися до суду, отримувати судове рішення та виконавчий документ і отримувати компенсації.
Чи потрібно суб’єкту господарювання отримувати нову ліцензію для відновлення діяльності пошкодженої аптеки?
– Відповідно до п. 5 «Ліцензійних умов» ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є засобом регулювального впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання та контролю за додержанням вимог законодавства щодо фармацевтичної діяльності, а не засобом впливу чи контролю за певним приміщенням.
Для кожного місця провадження діяльності відокремленого підрозділу Держлікслужба МОЗ видає засвідчену копію ліцензії, яка підтверджує право ліцензіата на певний вид господарської діяльності за місцем її провадження, зазначеним у копії ліцензії.
У разі створення ліцензіатом нового відокремленого підрозділу він повинен подати до Держлікслужби МОЗ:
У разі ліквідації відокремленого підрозділу чи припинення ним господарської діяльності ліцензіат зобов’язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації чи припинення діяльності такого підрозділу подати відповідне повідомлення в письмовій формі безпосередньо до Держлікслужби МОЗ або направити його рекомендованим листом. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.
Ліцензія підлягає переоформленню у разі:
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати до Держлікслужби МОЗ:
Безперечно, ліцензійні умови створювались регулятором з огляду на мирне життя і безпосередньо не передбачають послідовність дій ліцензіата на випадок військової агресії.
Втім, із викладеного можна зробити висновок: якщо суб’єкт господарювання, власник пошкодженого/зруйнованого аптечного закладу, який має діючу ліцензію, відновлює заклад в попередньому стані, за попередньою адресою і з передбаченим ліцензією переліком, то нову ліцензію отримувати не потрібно. У разі, коли змінюється бодай одна з істотних умов, зазначених в ліцензії, остання підлягає переоформленню.
Для роботи відновленої аптеки потрібні кадри, на разі ж багато працівників виїхало за кордон чи в безпечні місця, але в штатному розписі залишилися. Як діяти керівнику?
– З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Чи існують особливості прийняття на роботу в умовах воєнного стану?
– Зокрема, ст. 2 Закону № 2136 передбачає, що:
Якщо роботодавець взагалі не має можливості (через незалежні від нього обставини) подати такі повідомлення до Державної податкової служби чи її територіального органу, то він повинен мати підтвердження про намагання вчинити такі дії.
Джерело інформації: https://thepharma.media/
.
.