Інформацією про нову інфекцію поділилися фахівці зі школи охорони здоровʼя Джона Хопкінса (США), котрих запросив медичний ресурс Healio.
Збудник мавпячої віспи належить до сімейства ортопоксвірусів — того ж, що і збудник чорної віспи. За словами експертів, цей вірус неендемічний за межами Африки. Проте, згідно з даними CDC, у 21 країнах, включаючи США, Канаду та ЄС, було нещодавно виявлено щонайменше 226 випадків віспи мавп.
Поширення. У CDC зазначили, що існує «теоретичний» ризик для передачі вірусу мавпячої віспи у повітрі, але він переважно передається через тісний контакт зі шкірою чи рідиною інфікованої людини. У минулому найпоширенішим джерелом передачі був контакт із тваринами. Інкубаційний період коливається в межах від 5 до 21 дня, ризик зараження виникає одночасно з початком прояву хвороби. Імовірність смерті від інфекції варіюється від 1% до 10%.
Діагностика. Стандартного лікування немає. За словами експертів зі школи охорони здоровʼя Джона Хопкінса, пацієнти з початком фебрильної хвороби та висипом повинні перевірятися на мавпу віспу. Попереджувальний знак – наявність лімфаденопатії.
Характерний симптом — висип, який зазвичай виникає спочатку в роті, потім поширюється на обличчя і тіло «за відцентровою схемою». Підтвердити діагноз допоможе ПЛР-тест.
Лікування. Американські фахівці повідомили, що препарати проти натуральної віспи, такі як
можуть застосовуватися також і для лікування цієї спорідненої інфекції. Втім, на їхню думку, більшість пацієнтів не матиме достатньо важкої інфекції, щоб їм призначили антивірусний засіб, «але важливо вивчити використання противірусних препаратів під час епідемії».
Профілактика. Вакцину проти чорної віспи Jynneos (виробник Bavarian Nordic) затверджено FDA також для профілактики віспи мавп. Крім того, за словами спікерів Healio, з цією метою може застосовуватися вакцина старшого покоління ACAM2000 від Sanofi Pasteur Biologics Co.
Джерела: Healio
.
.
